На кордоні України можливі провокації з боку Росії та Білорусі. До таких дій країни-сусіди можуть вдатися під час спільних навчань.

Таку думку висловив командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв. За його словами, Москва хоче перетворити Білорусь на свою військову базу начебто вже створеної в окупованому Криму.

Ба більше, Кремль рішуче налаштований це зробити. Наєв, припустив, що подальша інформаційна конфронтація Білорусі та України відбуватиметься за вказівкою з Москви.

Це може в найближчій перспективі мати загрозу реальних провокацій на кордоні під час подальших спільних навчань,
– заявив Наєв.

Варто зазначити,що На білорусько-польському кордоні чергове загострення через атаку мігрантів. Польські прикордонники змушені були пустити в хід сльозогінний газ та водомети. Як зазначає Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко, Росіяни в РБ проводять спецоперацію з мігрантами, щоб мати можливість за гіпотетичної війни з Україною використовувати територію Білорусі як плацдарм для вторгнення в нашу країну

Він впевнений, що міграційні атаки на країни Європейського Союзу (ЄС) з боку Республіки Білорусь (РБ) – справа рук керівництва та спецслужб Російської Федерації (РФ).

“Такий тиск на ЄС через РБ здійснюється Путіним, щоб легітимізувати режим Лукашенка. Йому потрібен цей гравець, він використовує його протягом тривалого часу. Але Лукашенка не визнано ЄС, США, більшістю цивілізованих країн світу. І це послаблює можливості Путіна щодо впливу на Європу та світову спільноту. Тому здійснюється тиск за допомогою мігрантів, щоб європейці здригнулися, пішли на взаємодію з Лукашенком. В.о. канцлера Німеччини Ангела Меркель вже провела вчора з ним телефонну розмову. І це є небезпечним прецедентом”, – вказує генерал для видання “Коментарі”.

Він наголошує, що Україна не погоджувалась, не погоджується і, треба думати, не погодитися вести переговори з сепаратистами донбаських псевдореспублік багато в чому тому, що пам’ятає, як росіяни провернули подібний фінт у 90-х у Молдові. Не повною мірою, але все ж таки.

“Тоді керівництво Молдови пішло на переговори із Придністров’ям. І росіяни, які спровокували той конфлікт, як у 2014-му на Донбасі, відразу назвали себе миротворцями – і встали осторонь. А усі економічні питання повісили на Молдову, – пояснює Ігор Романенко. – Більше того – Росія навіть готувала федералізацію Молдови з Придністров’ям, чим займався цей Дмитро Козак (зараз – заступник керівника Адміністрації президента РФ – прим. ред.), який працює зараз у цьому ж напрямі з Україною. Американці за добу до прильоту Путіна до Молдови для підписання договору про федералізацію зламали ці плани. І для нас це – серйозний урок. Нам не можна скочуватися в таке”.

“Те, що відбувається, безпосередньо стосується і України. І тому, що міграційні потоки можуть у якийсь момент направити на наші кордони . І тому, що окремі політики, чиновники та пропагандисти намагаються зробити акценти на тому, що Польща та Литва нібито поводяться антигуманно, не по-європейськи. І Україна, мовляв, також робить відповідні заяви, зміцнює північний кордон. Як після цього її можна приймати до ЄС? Оцінка йде із гуманітарної точки зору. Без заглиблення у суть питання. Без аналізу ситуації. А суть у тому, що мігранти доставляються до РБ організовано. Щоб переправляти таку кількість людини, треба орендувати літаки, задіяти авіацію, вести певні дипломатичні дії. Це однозначно серйозна управлінська та організаційна робота з ознаками проведення спецоперації”, – наголошує Ігор Романенко.

Він також наголошує, що легітимізація Лукашенка, абсолютно керованого Путіним, є лише однією з цілей міграційної операції в районі білорусько-польського кордону.

“Також росіяни в РБ проводять спецоперацію з мігрантами, щоб мати можливість за гіпотетичної війни з Україною (а ескалація біля наших кордонів навряд чи випадково відбувається вдруге за рік), використовувати територію Білорусі як плацдарм для вторгнення до нашої країни. Від кордонів РБ до Києва – близько 150 км. Для танків – не відстань, – пояснює генерал. – Враховуючи всі ці фактори, Путін маніпулює ситуацією, сподіваючись досягти потрібних цілей і в Україні (повернути в орбіту російського впливу), і в ЄС (ослаблення санкцій, укладання довгострокових газових контрактів, швидка сертифікація “Північного потоку-2” тощо) “.