Країну-окупанта напевно позбавлять статусу постійного члену Радбезу ООН або просто “перезавантажать” цю організацію.

Позиція країн Заходу щодо оцінки дій глави країни-агресора Росії Володимира Путіна стала як ніколи одностайною. Фактично він програв на всіх фронтах – і в “спеціальній воєнній операції” в Україні, і на міжнародній арені, де остаточно втратив будь-яку підтримку.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках Павло Клімкін.

На останній Генасамблеї ООН фактично всі лідери західних країн виступили єдиним фронтом. Це вже не просто слова, а конкретні зрушення у міжнародній політиці щодо Росії.

“Це можна прочитати з реакції Путіна, який почав нервуватися й казати, що Захід хоче зруйнувати Росію. В нього все як у королівстві перекривлених реалій. Він насправді зрозумів, що програв “спеціальну воєнну операцію”, зрозумів, що він програв й енергетичну війну проти Заходу, оскільки Захід підготувався і виявився набагато кращим”, – заявив Клімкін.

Путін буде йти до нових лякалок. Він хоче, щоб припинилася критика на його адресу, щоб його не вважали слабаком після останніх поразок. Він розуміє, що найближчим часом можливі ще поразки, тому йому потрібно якось підлатати ситуацію всередині Росії.

З цими фейковими референдумами він хоче почати загрожувати всім ядерною зброєю, хоча б опосередковано. Але на це Шольц і Макрон відповіли дуже чітко. По-перше, вони сказали, що ніякого рішення на умовах Путіна не буде, і по-друге, що не Захід, а Путін має зробити вибір. А Путін робить вибір на користь війни.

Те, що Путін почав піднімати ставки, означає, що він у слабкій позиції. Захід це прекрасно розуміє. І те, що він знову почав нескінченні звинувачення Заходу, – це також характеризує фундаментальну слабкість його позиції. Це поступово розуміють вже і в оточенні Путіна.

Ми прийшли до ситуації, коли ключові гравці, які намагалися зберігати право вето як щось священне, тепер готові відмовитися від нього.У Парижі, у Вашингтоні і в Лондоні прекрасно розуміють, що мати Росію, яка сидить у Раді безпеки і накладає вето, та ще й нікому це не пояснюючи – все, до побачення. Не можна злочинцю давати місце за столом з нормальними людьми. Злочинець має бути у в’язниці.

Тому зараз стоїть дуже простий вибір. Або ООН розпадається, її перезавантажують, або відбувається докорінна реформа ООН. Росію позбавляють статусу члену Ради безпеки і права вето. Ведеться дискусія, дуже непроста, але враховуючи, що такі країни, як Китай або Індія, теж вже починають нервуватися через поведінку Путіна, він заганяє себе не просто в глухий кут, а ще далі.

На думку Клімкіна, шанси на реформування є, хоча іншим варіантом є просто перезавантаження ООН під нові умови, оскільки структура і конструкція світу після Другої світової війни вже однозначно не працює.

Формально процедура позбавлення Росії членства в ООН вже почалася. Цивільні громадяни можуть пришвидшити цей процес, підписавши петицію Kick Russia from UN.

Створена в Україні Ініціативна група з вигнання РФ з ООН за короткий період своєї діяльності досягла значних успіхів, проводячи одночасно дослідницьку роботу, інформаційну кампанію та перемовини зі спеціалістами в галузі міжнародного права та відносин і організаціями всього світу, переконуючи в необхідності вчинення ефективних кроків задля відновлення справедливості в стінах ООН і запровадивши Петицію на підтримку ідеї вигнання РФ з ООН.

Про це у своєму матеріалі для ZN.UA пишуть колишній постпред України в ООН Володимир Єльченко та співзасновник Ініціативної групи з вигнання РФ з ООН Максим Баришніков.

По суті, в результаті її діяльності вперше національний парламент звернув увагу на проблематику знаходження РФ в ООН і сприяв поданню МЗС України відповідних офіційних запитів до генерального секретаря ООН для офіційного отримання всіх наявних матеріалів щодо історії потрапляння Російської Федерації до її стін.

Це, по суті, є першим випадком початку формальної процедури позбуття ООН її члена —країни-агресора, що безпідставно перебуває Організації.

Попереду довгий і складний шлях, але, об’єднавши зусилля, його цілком можливо здолати.