Активні дії ЗСУ на лівому березі не зупиняються. Попри те, що ворог останні дні почав посилено тиснути на щойно захоплений ЗСУ плацдарм, українські оборонці не відступають і обігрують ворога, аби той не лише був змушений перекидати війська, відправляти їх на ротацію і зрештою виводити неспроможних солдатів з великими втратами, але й захисники сприяють тому, що противник вимушений «перерозподіляти» вогневі завдання між своїми вогневими арт-підрозділами все більше на користь «непосредственной поддержки войск».
Залежність тут така — чим ширше та активніше діють ЗСУ на лівому березі, тим більша частина арт-засобів противника перемикається саме на безпосередню підтримку своїх військ. Про це у своєму огляді розповів військовий аналітик Костянтин Машовець.
«На даний момент, у противника цілком вистачає арт-засобів, щоб одночасно підтримувати свої війська й в той же час, активно бити по українським населенним пунктам на правому березі. Але, насправді, ситуація, в цьому контексті, для нього навіть першопочатково не була такою вже «благоприятной». Інтенсивне використання противником на Придніпровському напрямку оперативно-тактичної авіації для застосування корегуємих авіаційних бомб (тих самих, КАБ-ів) обумовлювалось не тільки впевненістю противника у певній безпеці цієї справи для літаків своєї ударної оперативно-тактичної авіації, а у очевидній необхідності «доповнити» свою артилерійську складову ще більш потужними засобами дистанційного ураження.», — пише Машовець.
Експерт нагадує. що ще навесні цього року писав, що у кампанії 2023-го року у Південій операційній зоні противник буде робити ставку на дві речі — артилерію+авіацію (як оперативно-тактичну, так й армійську), де в нього була вагома кількісна перевага. Власне, так й відбулося.
Ймовірно найближчим часом, на перший план на Придніпровському напрямку (а також, принамйні, Токмацькому), очевидно, знову вийде контр-батарейна боротьба. На думку Машовця, українська артилерія власне на Придніпровському напрямку, до певної міри, здатна вирішити це завдання.
Не дивлячись на всі зусилля противника, в тому числі й особливо, саме «в артилерійській сфері»… українські плацдарми на лівому березі все ще існують, й одна з головних заслуг в цьому — саме високий рівень ефективності української артилерії, точніше, її вогневої підтримки з правого берегу, в тому числі, щодо контр-батарейної боротьби.
«Аби тільки боєприпаси та самі «стволи» були… доповненні якісною артилерійською, тактичною і оперативно-тактичною розвідками…», — зазначає Костянтин Машовець.
Водночас Машовець додає, що на Придніпровському напрямку, очевидно, цілий ряд підрозділів 104-ї десантно-штурмової дивізії, особливо зі складу її 328-го десантно-штурмового полку\дшп та частково 337-го дшп командуванню противника таки доведеться відвести на відновлення та доукомплектування, через чутливі втрати, понесені ними протягом місяця у майже безперервних попередніх боях за селище Кринки.
Ймовірно, їх замінять — або підрозділи 345-го дшп цієї ж дивізії, або 144-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) зі складу 40-го армійського корпусу (АК).
«Всього, на Придніпровському напрямку, у складі угрупування військ (УВ) «Днепр» противника має до 9-и формувань рівня «бригада» (або приравнених до них)… Це, з врахуванням, поки що, не підтвердженного розгортання на цьому напрямку підрозділів 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) та виводу 205-ї омсбр на відновлення. Окрім цього, на цьому ж напрямку розгорнуто до 18-и формувань рівня «полк»… з урахуванням переміщення сюди й 345-го дшп 104-ї дшд…та убуття 177-го окремого полку морської піхоти (оп МП) на інший оперативний напрямок.», — розповідає експерт.
