На Куп’янському напрямку ворог намагається прорвати нашу лінію оборони. Він робить це для того, аби відвернути українські сили оборони від головного удару – на Півдні.
Про це в ефірі одного українського ютуб-каналу розповів військовий експерт Євген Дикий.
Як він зазначає, якби була така можливість, то ЗСУ воювали б виключно на півдні. Так як ні для кого не секрет, що це головний напрямок для удару. Більше того, і для окупантів це не секрет. Власне через це вони і намагаються відвернути наші сили своїми спробами наступати в районі лінії Сватово-Кремінна. До того ж спробу удару по Куп’янську було відбито.
“Вони ж реалісти, вони розуміють, що їх ніхто далеко не пропустить, не прорвуть вони там нашу лінію оборони. Але їхнє завдання відтягнути туди достатню кількість наших сил, щоб усі сили не пішли на Південь. І це завдання вони виконали. Вони справді не можуть взяти Куп’янськ? Ні. Вони могли б взяти Куп’янськ, якби там були лише ті сили, які там стояли до того. І дуже довго ми намагалися так зробити, дуже довго намагалися не кидати туди резерви, а відбиватися лише тими силами, які там були”, – каже експерт.
Дикий зазначає, що закінчилося все у селищі Надія. А саме тоді, коли окупанти взяли це селище, тож було ухвалено рішення кинути туди додаткові наші резерви.
“Ось коли вони взяли селище Надія, стало зрозуміло, що є реальна загроза прориву нашої оборони. І тоді було прийнято рішення все ж таки використовувати туди частину резервів, які готувалися до наступу. На жаль, цього окупанти досягли. Але, відповідно, на цьому їх наступ там захлинувся. Від Надії їх відбили, поки вони наступають на Лиманському напрямку, теж відіб’ють, але це означає, що і туди доведеться перекинути саме з резервів. Ну, тобто ніхто їм там не дасть прорвати лінію оборони, але скільки нам це буде коштувати в контексті тих сил, які не доїдуть на Запорізький фронт. Ну ось як вийде”, – підсумував Дикий.
Зазначимо, що наші військові з початку місяця просуваються на декількох ділянках фронту. Для наступу Україна підготувала чималу кількість бригад. Журналісти The New York Times розказали про хід контрнаступу у бійців морської піхоти.
На початку морпіхи зазнали втрат. Це сталось тоді, коли вони вперше зіштовхнулися з російськими мінними полями та авіацією. Таким чином новобранці, котрих навчали на Заході за стандартами НАТО, швидко набули бойового досвіду. Військові не переживають за втрату західних танків чи бронетехніки, котрі нам надали як допомогу, бо це є наслідком війни.
У виданні звертають увагу на те, що навколо українського наступу багато інфошуму. Дехто скаржиться на те, що поставлена техніка по типу американських броньовиків MaxxPro не підходить для наступу. Так як вони призначені для бойових дій в Іраку чи Афганістані, але не дуже підходять для українських реалій. Інші твердять, що контрнаступ — це не спринт, а марафон, тому в таких умовах не варто очікувати на швидкі прориви.
Врешті зазначається, що морські піхотинці вдячні за західну техніку. Вона набагато краща за радянську й рятує життя бійцям. Також командири зазначають, що новостворені бригади складаються як з новобранців, так і з досвідчених бійців.
“Неможливо бути повністю готовим до бою, скільки б ви не тренувалися. В першій бій вони (новобранці) вступають з нашими досвідченими бійцями, і вже після двох-трьох боїв вони самі стають досвідченими”, — заявив 52-річний боєць “Штурвал” з 35-ї бригади морської піхоти.
Планування та розвідка перед боєм є найважливішою складовою для успішного штурму, каже 22-річний “Пророк” 38-ї бригади. Ворог сильний та хитрий, тому українські військові мають постійно тренуватись.
Військовий зазначив, що з часом наші воїни знайдуть місце, де шов розійдеться. Вода прорізає камінь, і наші військові будуть робити те саме, потроху. Спочатку це маленький струмок, а потім він перетворюється на річку.
