Справа про підозру Генеральною прокуратурою члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського у хабарництві може свідчити про бажання ГПУ взяти під контроль ВРЮ напередодні її переформатування на Вищу раду правосуддя після вступу в силу змін до Конституції 30 вересня 2016 року. Про це на своїй сторінці в Facebook написав політолог, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, передає Корупція.Інфо.
"Справи множаться, а show must go on. ГПУ голосно заявила про викриття члена Вищої ради юстиції Гречківського. Відразу виникають питання та дивацтва. Чому цим займається ГПУ, а не Національне антикорупційне бюро? Чому доказова база знову не дотягує до обґрунтованої підозри? ВРЮ не звільнила (Гречківського на вимогу Генпрокуратури через відсутність доказів, крім заяви генпрокурора), суд відмовив взяти під варту (відпустив під заставу на час проведення слідчих дій)", – пише Карасьов.
"Що ж стосується Гречківського, то за цією справою проглядається прагнення дисциплінувати і поставити під контроль ВРЮ перед її переформатуванням напередодні судової реформи. Перевести орган суддівського самоврядування, так сказати, в режим ручного управління", – додає політолог.
Також Карасьов вважає неприйнятним автоматичне зрівнювання заможних громадян з корупціонерами, яке активно просувають правоохоронці, журналісти та активісти.
"Так, корупція – це злочин, а багатство? Це якась "неошариковщина", коли небідне життя вже може бути під підозрою. Боротьба з бідністю не означає боротьбу з багатством, якщо воно легально і законно зароблене. Той же Гречківський прийшов до ВРЮ з юридичного бізнесу, значить, не бідна людина", – зазначає Карасьов.
На його думку, "справи, в яких ставка робиться більше на публіку, на резонанс, на медіавірусність, ніж на результат, на вердикт, де більше політики і набагато менше юриспруденції, заважають як боротьі з корупцією, так і збивають раціональний фокус прагнути хай не до заможного, але гідного життя".
"Багато галасу і… нічого?" – резюмує політолог перспективи подальшого розвитку цієї справи.
