У вересні почали знімати фільм "Брама" режисера Володимира Тихого, 46 років.
Це екранізація п'єси львівського драматурга Павла Ар'є "На початку та наприкінці часів".
Головна героїня — баба Пріся — живе поблизу Прип'яті з донькою Славою й онуком Вовчиком. До них навідується дільничний. Крутить роман зі Славою і просить травницю Прісю допомогти завагітніти законній дружині. Але основна його мета — примусити виїхати самоселів із закритої території. Пріся конфліктує з донькою, бо та не хоче жити за її правилами. Але й не наважується повернутися в місто. Онука вбивають на полюванні заїжджі депутати. Баба Пріся вирішує помститися.
— Пріся — образ із сильною енергетикою. Їй за 80. Актрис такого віку немає. У Львові й Москві на театральній сцені цю роль виконують чоловіки. Ми запросили Ірму Вітовську з київського Молодого театру, — розповідає Володимир Тихий. — П'єса камерна. Але фільм буде інший. Не просто говоримо, що стався апокаліпсис. Хочемо це показати. Будуть масштабні зйомки Чорнобильської зони, хроніка. Зніматимемо центр Прип'яті, річковий вокзал, напівзатонулий дебаркадер. Також будуть сцени на болоті, яке не зовсім у зоні відчуження. В Овруцькому районі на Житомирщині знайшли хутір Лучанки. Місце досить занедбане. За годину їзди не зустріли жодної машини чи людей. Дільничний там працює на кілька сіл, хоча не має власного транспорту. Опиняєшся ніби в паралельній реальності. У Чорнобилі колись було так. А зараз — по півтисячі туристів на день.
Бюджет фільму — 16 млн грн. Половину коштів дає Держкіно.
— "Брама" — це погляд на Чорнобиль, якого досі не було. Зазвичай аварію на атомній станції розглядають крізь призму статистичних даних: скільки людей загинули, захворіли. Не було заглиблення у психологію тих, хто пережив трагедію. Покажемо, що відбулося з людиною, яка опинилася в епіцентрі катастрофи — не тільки екологічної, а й культурної. Як це вплинуло на її життя, змінило світ навколо неї. Характери героїв комічні й трагічні одночасно.
Продюсер фільму "Брама" 42-річний Ігор Савиченко одночасно працює над історичною драмою "Троє". Режисер картини — 52-річний Іван Кравчишин. Дія стрічки розгортається у 1920-х, наприкінці громадянської війни. Розповідає про цінність свободи і дружби.
— Ці поняття визначали справжніх героїв у той складний час. Стомлені війною люди з останніх сил боролися за волю й добре розуміли, що радянська доба — невідворотна. Троє чоловіків намагаються втекти від чекістів через Польщу до Франції. Один — поручик царської армії та війська Нестора Махна, другий — вантажник, третій — водій. Вони грабують броньовик із грошима Червоної армії. У стрічці багато переслідувань і розмов про життя, — каже Ігор Савиченко.
Основні зйомки тривають у столичному Музеї народного побуту й архітектури в Пирогові, а також у місті Старокостянтинів і селі Самчики на Хмельниччині.
— Там місця збереглися такими, як 100 років тому, — додає Ігор Савиченко. — Стрічку задумали 2010-го. Сценарій класичного вестерну на українському історичному ґрунті писали Віталій Потрух і Тарас Антипович.
Головні ролі у фільмі "Троє" грають Артемій Єгоров, Євген Піднебесний і Роман Ясиновський.
Бюджет картини — 18 млн грн.
Продюсер Ігор Савиченко планує, що стрічки "Брама" і "Троє" вийдуть в український прокат восени 2017-го.
