Очільники Німеччини та Угорщини посперечалися в понеділок під час зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі через роль угорського банку OTP Bank в російській війні проти України.
Про це виданню Politico повідомили чотири дипломати, знайомі з перебігом обговорення.
Останніми днями цей банк став центром уваги європейських посадовців, оскільки Угорщина відмовляється затвердити виплату чергового траншу із фонду ЄС, який фінансує зброю для України. Будапешт наразі вимагає, аби Київ виключив банк зі списку “спонсорів війни”. За словами дипломатів, така позиція Угорщини затримує запровадження нових санкцій проти Росії.
Зокрема, коли міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повторив позицію Будапешта в понеділок під час зустрічі за зачиненими дверима, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заперечила йому.
За словами дипломатів, які говорили на умовах анонімності, вона послалася на повідомлення про те, що OTP Bank визнає окуповані Росією території Луганської та Донецької областей всупереч міжнародному праву, і що він відкрив кредитні лінії для російських військових.
Угорщина та сам банк відкинули такі звинувачення. Банк назвав ці повідомлення “некоректними” і наполягав, що керівництво OTP “публічно висловлює свою підтримку Україні”.
Тим не менш, обмін думками, який один з дипломатів назвав “цивілізованим і в нормальних рамках дискусії”, відбувся після того, як інші країни Європи, зокрема Швеція та Естонія, також натиснули на Угорщину під час зустрічі дипломатів.
Вони стверджували, що ЄС не повинен зволікати з подальшими санкціями, спрямованими на боротьбу з їх обходом, і наданням більшої військової допомоги Україні.
Ця суперечка відображає все більше розчарування інших країн ЄС щодо Угорщини, яка перешкоджала численним заходам, спрямованим на покарання Росії та підтримку України під час війни.
Хоча Будапешт, як правило, поступається після отримання поступок, численні затримки викликають роздратування посадовців Європейського Союзу.
Так, у понеділок деякі дипломати і міністри публічно висловили свої думки, закликаючи Угорщину відокремити свої суперечки з Києвом щодо списку “спонсорів війни” від спроб ЄС схвалити надання більшої військової допомоги і санкцій.
Один з дипломатів висловив здивування з приводу того, чому Угорщина апелює до українського списку “спонсорів війни”, адже він не має жодного юридичного значення.
А вже після зустрічі Жозеп Боррель, головний дипломат ЄС, пообіцяв попрацювати над усуненням розбіжностей. Представники ЄС очікують, що Боррель контактуватиме з Києвом, щоб обговорити це питання.
Про це Боррель заявив на пресконференції у понаділок після засідання міністрів закордонних справ ЄС.
“Ми повинні зробити все, що у наших силах, аби домогтися схвалення наступного пакету військової допомоги для України. Якщо одна держава-член має з цим складнощі, обговорімо це. Це те, що ми збираємося зробити”, – сказав Боррель.
Він висловив упевненість, що зможе знайти підхід до Угорщини, як це вже неодноразово відбувалось у минулому.
“Моя роль – говорити з кожним, аби спробувати знайти рішення. Дотепер ми були здатні знаходити рішення для кожної (держави-члена ЄС. – Ред.), для кожного траншу військової підтримки. І я впевнений, що ми будемо здатні продовжувати робити те саме”, – зауважив Боррель.
В уряді Угорщини у вівторок підтвердили, що не схвалили виділення чергового траншу в розмірі 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру, який фінансує державам-членам військове обладнання, що передається Україні.
Про це йдеться в заяві пресслужби угорського уряду, яку та направила агенції Reuters.
В уряді Угорщини кажуть, що не погоджуються з використанням Європейського фонду миру “виключно щодо України, оскільки це не дозволяє спрямовувати достатню кількість коштів на просування інтересів ЄС в інших сферах”.
Будапешт вважає, що цей інструмент Євросоюзу має також бути скерований на держави Балкан і Північну Африку, і для нього “дуже важливо, аби ці питання були роз’яснені”.
