Український ринок ліків збираються серйозно перебудувати і переділити. У Верховній Раді зареєстровано проект змін (№1199) в закон «Про лікарські засоби». Далеко не всі законопроекти, які потрапляють у парламент, стають законами, але той факт, що серед ініціаторів цього документа помічені такі «реформатори», як Мусій, Геращенко і Кужель, і підтримує їх не хто інший, як сама голова профільного комітету ВР Ольга Богомолець, говорить про те, що за проектом стоїть серйозне лобі.

Документ готувався ударними темпами. Вперше про нього стало відомо в той же день, коли відбулося перше засідання щойно створеної робочої групи при комітеті Верховної Ради з охорони здоров’я – 18 квітня 2018 року. У експертів фармакологічної спільноти цей поспіх викликав подив, все-таки реформи в такий чутливій сфері, як охорона здоров’я, вимагають зваженого і змістовного підходу. Критики висловлювали сумніви, чи не позначиться прийняття непродуманих змін на доступності ліків для населення.

Опублікований на сайті Ради законопроект №1199 передбачає 9 найважливіших нововведень:

Заборона на продаж ліків у недозволених місцях. Їх дозволяють реалізовувати виключно в аптеках і аптечних пунктах.

Скорочення кількості аптек шляхом обов’язкового територіального регулювання: вони не повинні бути ближче 500 метрів один від одного.

Власникам аптек забороняється займатися іншими видами господарської діяльності, крім продажу ліків.

Фізособа-підприємець (ФОП) для продажу медпрепаратів зобов’язана мати вищу освіту не нижче другого рівня (магістр) в категорії «Фармація».

ФОП для роботи з ліками зобов’язане мати сертифікат провізора-спеціаліста від закладу післядипломної освіти.

Підприємцю заборонені підробітки: він не має права одночасно працювати в іншій аптеці.

ФОП не має права на аптечні мережі, вона не може відкривати більше однієї аптеки.

У складі юридичної особи, що продає медпрепарати, має бути не менше трьох засновників (акціонерів), не представлених в інших компаніях і ФОП, причому всі повинні виконувати вищевказані освітні вимоги.

Юрособа не може мати більше 4 аптек роздрібної торгівлі на область і більше 8, якщо вона займається виробництвом ліків.

У пояснювальній записці автори описали благі цілі законопроекту: це і адаптація законодавства до норм Євросоюзу, і боротьба з монополізмом і недобросовісною конкуренцією. Але в Україні вже чимало хороших законів, які не виконуються або виконуються в чиїхось персональних інтересах. Тож ключовий момент – в чиїх інтересах буде виконуватися цей закон в разі його прийняття.

Головні факти

Законопроект б’є по малих підприємствах, хоча в преамбулі йдеться якраз про їх захист. ФОП пропонується протягом 3 місяців привести свою діяльність «відповідно до вимог до індивідуалізації суб’єктів роздрібної торгівлі лікарськими засобами та місць для здійснення ними діяльності», а протягом року екстрено стати провізорами. Для тих, хто не є провізором, це вимога означає закриття. В цілому позитивний момент – продажем медпрепаратів займуться професіонали. У місті вимоги будуть здійсненні, однак незрозуміло, що буде в сільській місцевості, де ліки найчастіше продають саме «неосвічені» ФОП. Чи захочуть великі аптечні мережі занурюватися в невеликі населені пункти – питання.

Популярне: Найщасливіший день в житті перетворився на жах: Викрадена гостями наречена попала в моторошну аварію

Бізнес зможе легко обійти обмеження щодо власників аптечних мереж. Схем для цього вистачає. І, швидше за все, підприємці вчинять дуже просто – закриють діючі підприємства і тут же відкриють нові на нових засновників. Нічого складного в цьому немає.

Відстань між аптеками в 500 метрів – це добре. Не буде аптек на кожному розі і шаленої конкуренції. Але, звісно, якщо хтось буде за цим стежити. Незрозуміло, чиїм обов’язком стане даний контроль, чи буде фактично здійснюватися чи загрузне в корупції.

Нові вимоги та боротьба з дрібними мережами аптек з посиланням на європейські стандарти, можуть зіграти на руку великим мережам, і вилитися в монополізацію ринку. І як наслідок – в зростання цін на пересічних споживачів.

Чим все обернеться

Благі цілі законопроекту відзначили і представники фармацевтичної спільноти. Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників в своєму повідомленні назвала необхідними положення, які спрямовані на визначення і поліпшення професійного рівня фахівців у сфері фармацевтики, однак виділила і підводні камені законопроекту.

«Зазначимо, що дійсно в країнах Європейського Союзу встановлені різні механізми забезпечення конкурентного середовища в аптечній сфері, в тому числі шляхом встановлення мінімальної відстані між аптечними установами, підвищеними вимогами до їх засновників, можливої кількості відкритих точок. Однак вважаємо, що встановлення будь-яких обмежень в можливості законного ведення економічної діяльності вимагають попереднього широкого діалогу з усіма зацікавленими особами, про що нам невідомо, а також аналізу їх наслідків», – підкреслили в Асоціації.

З цим згоден і президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

«АМКУ визнав, що вже йде монополізація ринку, і аптечні мережі відіграють в цьому велику роль. Це створює ризики, препарати будуть дорожчими, менш доступними, все йде в максимізацію прибутку. Все одно, що продавати, – капці, туфлі, ліки… Аптечний бізнес все-таки повинен бути зверненим до людини. У нас достатньо хороших законів. Але для людей вони пишуться рідко, вони пишуться для кого завгодно. В основному, щоб заробити гроші», – зазначив він у розмові з UBR.ua.

Сердюк звернув увагу, що в Україні відсутні 30% ліків, які використовуються європейськими лікарями, але в законопроекті Богомолець завдання виправити це становище не ставиться.

«У законі немає жодного слова про те, що кожен препарат мусить мати підтвердження терапевтичної еквівалентності. Хліба, видовищ і таблетки – це три кити, на яких тримається держава», – зауважив експерт.

На прогалини в законопроекті звернула увагу і Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників.

«Вважаємо, що на даний момент актуальним є питання врегулювання порядку доступу пацієнтів до лікарських засобів через сучасні електронні технології – онлайн торгівлю. На жаль, сфера електронної торгівлі лікарськими засобами залишається осторонь від фокусу уваги законодавців. Саме це питання вимагає в поточній ситуації законодавчого регулювання, бо, з одного боку, відсутні чіткі механізми забезпечення безпеки одержуваних пацієнтом лікарських засобів (з точки зору їх зберігання, транспортування, легальності походження), а з іншого – саме онлайн-торгівля може значно поліпшити швидкість і доступ пацієнтів до лікарських засобів, в тому числі маломобільних груп громадян», – йдеться в повідомленні організації.

Перше прочитання показує орієнтацію законопроекту на захист інтересів великого бізнесу і на витіснення дрібного – ФОП витісняются з аптечного ринку. Чого не робить документ – не захищає споживача, на нього він взагалі не орієнтований. Не на зниження або хоча б на урівноваження цін, не на підвищення доступності ліків і розширення їх асортименту.

Олексій Єрмоленко