qY5FuL9s9w8

Корупція в школах – особливо витончений вид здирництва. Щоб забезпечити своїх чад якісною освітою, більшість батьків готові віддати все до останньої копійки. Керівництво деяких шкіл вміло це використовує.

Наприкінці січня Одесу сколихнула сенсація від батьків школи № 275. Вони заявили, що адміністрація державного навчального закладу вимагає сплачувати по 700 доларів на рік за учня. Причому іншій валюті там не довіряють. 

«Тарарака Татьяна Васильевна в течение 20-ти лет собирает непомерные поборы в ультимативной форме исключительно в долларах США за обучение детей в коммунальной школе», – заявила мама учениці школи Ірина Бабірець.

«Когда мы приходили, нас ставили в известность, что школа хоть и государственная, но здесь есть благотворительный взнос, эквивалентный определенной сумме в валюте», – підтвердила інша.

Факти оплати підтверджують численні скарги обурених батьків на одному з одеських Інтернет-форумів. Найгірше, що фінансування йшло непрозоро.

«Квитанций нам на руки не давали. Я попросила, спросила, возможна ли оплата в гривне на расчетный счет, на благотворительный счет школы. Мне сказали, что у нас есть свои правила», – скаржиться мама учениці Ольга Громенко.

Школа №275, або навчально-виховний комплекс «Надія», фінансується з Одеського міського бюджету. Міський департамент освіти підтвердив: щорічно туди надходить близько 6 млн.грн.

«В основном она финансировалась на зарплату и на питание детей, плюс коммунальные услуги. Если вопрос, финансировались ли капитальные ремонты из бюджета – нет. Из бюджета они не получали средства на проведение ремонтов», – розповіла «Слідству» в.о. начальника департаменту освіти і науки Одеської міськради Олена Буйневич.

«Коштів чи то на матеріально-технічне забезпечення, чи ремонт у школі, чи це тієї техніки, що вимагає 21 сторіччя, вочевидь, у школах немає. І частково і школи, і батьки розуміють, що це треба компенсувати за рахунок пожертв батьків», – підтверджує координаторка освітніх програм ВГО «ОПОРА» Ольга Стрелюк. 

До так званих благодійних внесків на ремонт дахів, вікон, парт тощо українські батьки вже давно звикли. Та, схоже, в НВК «Надія» до процесу підійшли аж занадто творчо. Сума внесків просто зашкалювала, кажуть батьки.

– Было 600, стало 700. Вроде бы что-то там на 15% больше, но если перевести в гривну, то фактически это в 2 раза.

Спробуємо порахувати. У школі 800 учнів. Хай батьки платять навіть по 600 дол. на рік за кожного. Разом отримуємо суму в 480 тис. дол. 480 тис. дол. за курсом 20 – це 9 млн 600 тис. грн. на рік.

Та, за словами батьків, насправді школа цих грошей не бачила.

– Детских площадок нет, футбольного поля нет, стадиона нет, даже маленького стадиончика для физкультуры нет.

«Со всех сторон обойдя школу, вы увидите ржавчину, потрескавшееся все, фасады ободраны. Т.е. внешний вид школы и ее состояние не соответствуют совершенно взимаемым суммам», – підтверджує радник Одеського міського голови Сергій Дубенко. 

Після безрезультатних звернень до керівництва школи з проханням зменшити суми оплати батьки вирішили добиватися правди у міської влади. Та спецільно створеній муніципальній комісії у складі депутатів міськради, чиновників департаменту освіти, представників громадських організацій та батьків працювати не давали!

«Комиссия с первого дня же дня работы… столкнулась со страшнейшим давлением со стороны администрации», – каже Дубенко.

Вочевидь, керівництву школи не сподобалися факти, які спливли в процесі перевірки. Дубенко наводить приклад:

– К примеру, несколько сотен тысяч гривен ежегодно, по белой бухгалтерии «Попечительского совета»… перечисляется на военизированную охрану одной из воинских частей. Т.е., фактически это обозначает, что вокруг школы ездит или танк, или стоит вышка с пулеметами.

Завершити свою роботу комісії так і не вдалося. Представники адміністрації школи подали на неї в суд.

«Нами було подано позов про визнання протиправними дії, скасування наказу та зобов’язання утримуватися від вчинення дій НВК «Надія» від Кременюк Ани Анатоліївни до міського голови Геннадія Труханова, департаменту освіти та науки Одеської міської ради», – пояснює громадська активістка Неоніла Ткаченко, яка захищає керівництво школи.



Суд підтримав адміністрацію школи і постановив зупинити роботу комісії. Зараз справа на апеляції. 

Отримати коментар директорки школи «Слідству» не вдалося. Вона була то на уроках, то у відпустці. Та виступаючи на публіці, Тетяна Тарарака постійно суперечила сама собі. Ось дві її тези:

– Родительський комитет по добровольной воле перечисляет средства в фонд школы.

– Школа никаких средств не привлекает…. Расходует все средства общественная организация «Попечительский совет».

Батьки кажуть, що вперше чують про громадську організацію, яка нібито збирає і витрачає їхні гроші.

– Кто у нас в «Попечительском совете»? Ни один из вас. Вы кого-то знаете там? Никого не знаете. На что были потрачены деньги, мы тоже не знаем.

Що ж це за таємнича громадська організація? ГО «Піклувальна Рада навчально-виховного комплексу «Надія» зареєстрована у самій школі. До складу її засновників входить директорка школи Тетяна Тарарака та завуч Оксана Окончук. А керівник «Піклувальної ради» – молода вчителька англійської мови Юлія Тодорцева. 

Представники «Піклувальної Ради» спілкування уникають, а наш інформаційний запит проігнорували. Зустрітися з головою цієї загадкової ГО (власне, вчителькою школи) не вдалося навіть представнику держінспекції з перевірки закладів освіти. Інспекція зафіксувала порушення, але вдіяти нічого не може. Результати перевірки передали до Міносвіти та профільного департаменту. 

Під час підготовки сюжету на стенді школи з’явився звіт «Піклувальної Ради» про використані кошти. Наведені в ньому суми викликають сміх. Так, наприклад, на охорону школи за один квартал було витрачено 22 451 грн. На обробку води – 3 600 грн. На участь у виставці – 3 400 грн. На 4 000 було закуплено канцтоварів. 8 000 пішло на ламіновану підлогу. І майже 7 500 – на господарчі товари. 

Позицію міської влади стосовно НВК надія озвучив Одеській міській голова Геннадій Труханов.

– Я считаю, что этот руководитель не имеет морального права сегодня… не имеет права там работать – это мое личное субъективное мнение.

Захисники адміністрації школи звинувачують у провокуванні конфлікту самого мера.

«Тарарака… попала в ту категорию неугодных директоров, и вот вся та бутафория, которую вы видели в СМИ, она создалась искуственно», – наполягає Ткаченко.

Та імовірнішою видається інша версія подій.

«До полумиллиона долларов в год, могли быть направлены на строительство частной школы в «Совиньйоне», которая называется «Эрудит», – стверджує активістка ГО «Незалежний Батьківський комітет» Тетяна Чубина.

Приватна школа «Ерудит» розташувалася в елітному селищі “Совіньйон” під Одесою. Там близько 300 (трьохсот) учнів. Територія закрита. Потрапити туди, щоб поспілкуватися з кимось, без спеціального запрошення неможливо. 

Реестр юросіб каже, що засновником НВК «Ерудит» є Тарарака Валерій Миколайович, чоловік Тетяни Тарараки, директорки НВК «Надія».

Цікавими є й деклараціії пані директорки. Так, до 2013-го року вона отримувала лише зарплатню. Майна ані в неї, ані в члінів її родини не було. Відтоді ситуація різко змінилася – загальна сумма доходу директриси склала 70 тис. грн., її чоловіка – 628 752 грн.

А ще у директорки державної школи з’явилися земельні ділянки площею 700 і 1 250 квадратних метрів, а у її чоловіка – 670, 700 і 7418 квадратних метрів; житловий будинок, дачний будинок та 5000 квадратів іншого нерухомого майна. І Мерседес за 30 тис. доларів. 

Та вже наступного року земельні ділянки і нерухомість зникли. Натомість з’явився новенький Мерседес уже за 100 тис. доларів. 

Українські реалії. З одного боку, потреби школи, які недофінансовує держава і які готови покривати батьки. З іншого – непрозорість використання коштів та надмірна жадібність. На момент виходу сюжету триває три судових та одне кримінальне провадження.

/Олена Васіна, Слідство.Інфо