В ухвалі зазначається, що організований і масовий характер жорстокого злочину на Волині та у Східній Малопольщі мав характер етнічної чистки та геноциду, інформує "Польське радіо", передає Корупція.Інфо

У тексті віддано шану громадянам Другої Речі Посполитої, жорстоко вбитих українськими націоналістами. Також висловлена повага та вдячність воякам Армії Крайової, підрозділам самооборони та селянським батальйонам, котрі боролися у захисті поляків, а також тим українцям, котрі часто, ризикуючи власним життям, рятували польських сусідів.

Автори ухвали закликали до гідного поховання та вшанування усіх жертв злочину. Вони висловили також солідарність з Україною, котра протистоїть зовнішній агресії. Депутати відхилили поправки опозиції, якими пропонувалося, зокрема викреслити із назви ухвали слово "геноцид". Водночас прийнята поправка, що усунула з тексту документу визначення "братовбивчих боїв".

Довідка. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України. Українці та польські історики по-різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії. Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків. Цього року опозиційна Польська селянська партія зареєструвала в Сеймі Польщі проект, яким пропонує встановити день 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого «ОУН-УПА на Східних кресах ІІ Речі Посполитої».

У Сеймі зареєстровано ще два проекти щодо 11 липня, їх раніше подали депутати від партії «Кукіз’15» та партії «Право і справедливість».

8 липня Сенат Польщі ухвалив резолюцію, в якій закликав Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».