Столиця України мала б показувати приклад іншим містам. Але це не той випадок, адже список корупційних справ Києва в 2015 здивує навіть особливо корумпованих. Тож Корупція.інфо визначила 10 випадків столичного хабарництва за цей рік.
1. Кандидата в депутати Київради спіймали на підкупі виборців
12.01.2015
Під час виборчої кампанії на довиборах до Київради на мажоритарному окрузі №57 один з кандидатів, який представляє УДАР, Юрій Ніколаєнко, був помічений під час підкупу місцевих комунальників.
«Сьогодні кандидат в депутати до Київради Юрій Миколаєнко, заступник голови Шевченківської районної державної адміністрації, використовуючи адмінресурс підкуповував працівників ЖЕКу», – говориться в повідомленні «Варти Києва»
«На зустріч із кандидатом в депутати зігнали більш ніж 50 працівників ЖЕКу «Татарка».
Комунальників проінструктували, як в приватних бесідах з місцевими мешканцями треба агітувати за заступника керівника району. Чиновник пообіцяв комунальникам вирішення їхніх проблем після його обрання депутатом та роздав цукерк», – говориться в повідомленні «Варти Києва»
Коли Юрія Миколаєнка спитали, чому він використовує адмінресурс та займається підкупом – чиновник відповів що не бачить в цьому нічого поганого: «Шо я в жизні поганого сделав?»
Нагадаємо, довибори до Київради на округах №8 (Дніпровський район) та №57 (Шевченківський район) відбулися 25 січня 2015 року.
2. Житомирський бронекорупційний. Як працюють тіньові схеми в оборонці
Нещодавно екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі сказав, що Україна може зазнати поразки у війні з Росією зсередини.
Передусім через те, що в оборонній промисловості сидять ті самі люди, які десятиліттями її грабували. На сьогодні з директорів понад 100 підприємств, які входять до ДК «Укроборонпром», нинішньому його керівництву вдалося змінити лише 12. Решта досі на своїх місцях як через ускладнену процедуру звільнення, так і через те, що ніким замінити або процес зняття блокується. Розслідування Тижня показує на прикладі великого стратегічного підприємства – Житомирського бронетанкового заводу (ЖБТЗ), чому Україна, колись власниця одного з найбільших у світі військових арсеналів, змушена зараз у буквальному сенсі випрошувати зброю по всьому світу.
Ситуація на ЖБТЗ та особа його майже беззмінного директора часів незалежності Сергія Бутенка складають пазл, як саме вбивали українську оборонку. Наведені нижче схеми є абсолютно ідентичними й, на жаль, досі актуальними для переважної частини підприємств оборонного комплексу. Тим більше вони мають дуже високий «дах» у Міністерстві оборони й Генеральному штабі, без прикриття яких шансів на їх реалізацію не було б.
ГОЛОВНИЙ ЗАВОД ІЗ БМП
Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» є одним із найстаріших у галузі, засноване ще 1943 року на базі відповідного фронтового пересувного заводу. Розміщене в селищі Новогуйвинське біля Житомира й ще з часів СРСР спеціалізується на ремонті радянських бойових машин піхоти БМП-1 та БМП-2. Саме на капітальному ремонті для наступного продажу за кордон – фактично так можна описати економічну діяльність і ЖБТЗ, і будь-якого іншого українського оборонного підприємства за останні 24 роки.
Торік завод отримав чи не найбільше оборонне замовлення від держави. «Замовлення наших підприємств розподіляється на дві великі групи, – розповідає заступник директора ДК «Укроборонпром» Сергій Пінькас. – Перша – нова та модернізована техніка, друга – ремонт і відновлення техніки. За цими категоріями ми укладаємо контракти з Міністерством оборони». У 2014-му найбільшим контрактом на ремонт техніки була угода якраз із Житомирським бронетанковим заводом про відновлення 218 БМП на суму понад 200 млн грн.
ТИСЯЧІ ОДИНИЦЬ БОЙОВОЇ ТЕХНІКИ, ЯКІ ЗА ДОКУМЕНТАМИ ВВАЖАЛИСЯ БОЄЗДАТНИМИ, НАСПРАВДІ ВИЯВИЛИСЯ БРУХТОМ
«Це підприємство потрапило в наше поле зору доволі швидко, наприкінці літа, – продовжує Сергій Пінькас. – Хоча роботи на ньому нібито велися, однак ефективність була дуже низька. БМП – доволі складна техніка. Приміром, якщо в машині не виявиться стабілізатора для гармати, то вся вона вже не буде дієздатною. І от, проводячи робочі наради, ми постійно стикалися зі скаргами від директора заводу Бутенка. Наприклад, не вистачає згаданих стабілізаторів, 30 комплектів. Добре, до листопада напружуємося, забезпечуємо, а він каже: «Ой, а в нас ще 40 не вистачає». А щоб ви розуміли логістику процесу, для поставки такої кількості комплектуючих потрібно близько трьох місяців.
Схема, яку Бутенко вибудував на ЖБТЗ та яку намагався застосувати й в усьому населеному пункті, є прикладом українського «сімейного підряду», коли підприємство з усіх боків обсаджується родичами, знайомими, близькими директора, які нещадно доять його з усіх можливих напрямків. Можна не сумніватися, що такі схеми діють і далі на більшості українських оборонних заводів.
Усі документи на заводі останнім часом підписував заступник Бутенка – такий собі Лагута. «Його дружина є найкращою подругою жінки Бутенка, – розповідає Єщенко. – Сюрреалізму додає факт, що дружина Лагути встигла відсидіти у в’язниці за шахрайство. Сам Лагута намагався залякувати комісію Укроборонпрому та керівництво концерну. Зараз він написав заяву на звільнення, полежав у лікарні й спокійно живе у величезному будинку в сусідньому селі. При цьому за ним досі числиться майже 60 м² у заводському гуртожитку. Жінка Бутенка – директор заводського готелю «Танкіст». Її брат – працівник відділу постачання, дядько – начальник відділу кадрів. Чоловік найкращої подруги дружини був заступником Бутенка з постачання. Сестра Бутенка очолювала відділ секретного діловодства, її чоловік – начальник складу кисню. Брат останнього керує газовим господарством. Троюрідний брат сестри Бутенка – начальник енерго-механічного відділу. Швагер – головний енергетик».
За понад 20 років свого керівництва Сергій Бутенко встиг прокрутити чимало схем і приватизувати практично все побічне майно заводу. «Приміром, отримав ще в радянські часи від МО трикімнатну квартиру, – розповідає Єщенко, – яку переписав на доньку й потім почав вимагати від міністерства нове житло. Зрештою, за згодою МО коштом заводу був куплений будинок у Житомирі, який оформлений як «квартира в одноквартирному будинку» й надалі приватизований.
11 березня 2015 року в Новогуйвинському відбувся урочистий вечір проводів пана Бутенка на пенсію. Ніхто й досі не сів за описане вище, хоча кримінальне провадження нібито триває. Тоді як люди непотоплюваного директора, як кажуть у приватних бесідах мешканці селища, залякують місцеве населення, мовляв, він хоч і пішов у відставку, але весь вплив на завод і селище лишився.
3. Директора київської школи звільнили за розкрадання 2,5 мільйона гривень
29.01.2015
Директора Школи вищої спортивної майстерності Олега Гатченка звільнено з займаної посади через допущення фінансових порушень на загальну суму 2,5 мільйона гривень.
Про це повідомляє сайт КМДА з посиланням на наказ Департаменту освіти і науки від 27 січня.
“Кадрове рішення було ухвалене через встановлення факту використання Гатченком фальшивого посвідчення “Майстер спорту СРСР”.
Крім того, за результатами аудиторської перевірки Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, яка виявила фінансові порушення в даному навчальному закладі на загальну суму майже 2,5 мільйона гривень”, – йдеться в повідомленні.
У зв’язку з цим Департамент освіти і науки подав позов до Печерського райсуду про стягнення з Гатченка незаконно отриманих бюджетних коштів, відзначили у КМДА.
4. Взято під варту Героя України, який заволодів коштами ДК «Укрспецекспорт» на $7,5 млн
30.01.2015
Головна військова прокуратура оголосила підозру Герою України, колишньому керівнику ДК «Укрспецекспорт», який за одним з епізодів злочинної діяльності вчинив заволодіння грошовими коштами державного концерну в сумі 7 млн 428 тис дол США.
Про повідомляє прес-служба ГПУ з посиланням на генпрокурора Віталія Ярему.
21 січня зазначеному посадовцю оголошено підозру за ч. 5 ст. 191 (заволодіння шляхом зловживання службовим становищем чужим майном, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки) КК України.
29 січня цього року слідчий суддя Печерського райсуду міста Києва надав дозвіл для його затримання та приводу до суду для розгляду питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також за клопотанням слідчого судом накладено арешт на майно підозрюваного – грошові кошти у сумі 10 млн дол США в одному з українських банків та 2 автомобілі «Range Rover» загальною вартістю понад 2 млн грн.
Агентство “Інтерфакс-Україна” уточнило, що в повідомленні Генпрокуратури йдеться про екс-голову держконцерну “Укрспецекспорт” Сергія Бондарчука.
5 Київський псевдоволонтер привласнив гроші, які обіцяв направити бійцям АТО
11.02.2015
Столичні правоохоронці викрили шахрая, який упродовж тривалого часу під виглядом волонтера збирав кошти з громадян нібито для допомоги бійцям АТО, а насправді привласнював їх.
Про це повідомляє прес-служба прокуратури Київської області.
Так, у серпні минулого року 36-річний киянин розмістив на одному із Інтернет-сайтів повідомлення про те, що він є волонтером та надає активну допомогу українським військовослужбовцям, які воюють на Сході.
Зокрема, він написав, що планує чергову поїздку у зону АТО і для цього йому потрібна фінансова підтримка небайдужих патріотів.
На заклик про допомогу відгукнулися не тільки кияни, а й мешканці інших міст, які почали перераховувати кошти на його банківську картку.
За ці кошти зловмисник обіцяв людям придбати сталь для виготовлення бронежилетів, закупити матраци та продукти харчування для бійців АТО.
Насправді ж жодного відношення до волонтерського руху чоловік не мав, а усі кошти, які перераховували громадяни, витрачав на власні потреби.
Таким чином шахраю вдалося ошукати щонайменше шістьох довірливих громадян на суму понад 60 тис. гривень.
Наразі зловмиснику повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненого повторно.
6. Прокуратура розслідує розкрадання банкірами 24 млн грн
04.03.2015
Прокуратура Подільського району Києва розпочала кримінальне провадження щодо посадових осіб одного з банків столиці, з вини яких вкладники втратили майже 24 млн гривень.
Про це повідомили у прес-службі столичної прокуратури.
Відомості про вчинення кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права) внесено в ЄРДР. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
“Встановлено, що між банком і престижною медичною клінікою був укладений багатомільйонний кредитний договір. Однак взяті на себе фінансові зобов’язання медзаклад не виконав. Тому спритні службовці банку, діючи в інтересах боржника та з метою одержання неправомірної вигоди, продали його боргові зобов’язання за ціною в 32 рази менше, ніж сума боргу”, – йдеться в повідомленні.
Примітно, що організація, яка викупила цей борг, виявилася наближеною до боржника структурою. Досудове розслідування триває.
При цьому у прокуратурі не розкривають інформацію, про який саме банк йде мова.
7. Києві затримали адвоката, який хотів дати великий хабар судді Апеляційного суду
06.03.2015
У Києві викрито адвоката, який намагався передати 10 тисяч доларів хабара судді Апеляційного суду.
Про це повідомляє сайт столичної прокуратури.
Установлено, що адвокат, який представляв у суді інтереси комерційної структури, через посередника намагався домовитися про передачу судді хабара.
Затриманий хотів, щоб за гроші суддя виніс позитивне вирішення апеляційної скарги в інтересах його клієнта.
“Місцем для передачі хабара адвокат обрав ресторан у центрі столиці. Надалі в ході проведення оперативно-розшукових заходів адвоката було затримано за підозрою у вчиненні даного злочину”, – відзначили прокуратурі.
Дії адвоката кваліфіковані за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція або давання хабара).
Наразі проводяться першочергові слідчі дії.
8. Затримали працівника центрального апарату Фіскальної служби на хабарі у $100 тисяч
06.03.2015
Правоохоронці затримали працівника центрального апарату Державної фіскальної служби за отримання хабар у 100 тисяч доларів.
Про це повідомляє сайт прокуратури Київської області.
“Вказану суму посадовець вимагав від підприємця за усунення проблем, пов’язаних із зупинкою його фірми правоохоронними органами”, – йдеться в повідомленні.
Службовця разом із посередником затримали під час отримання частини хабара у сумі 50 тисяч доларів.
Досудове розслідування проводиться за ч. 3 ст. 368 КК України (отримання службовою особою неправомірної вигоди поєднаного з його вимаганням).
На даний час проводяться обшуки за місцем роботи та проживання затриманих осіб та вирішується питання про обрання їм міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
9. В Києві чиновники вкрали в дітей 130 тисяч гривень
10.03.2015
Прокуратура Деснянського району столиці розпочато 3 кримінальні провадження стосовно службових осіб Деснянської РДА, які підозрюються у розтраті бюджетних коштів.
Як повідомляє сайт прокуратури Києва, мова йде про 130 тисяч гривень, виділених на проведення капітального ремонту у дитячих садках.
Встановлено, що посадовці уклали договори на суму майже 130 тисяч гривень з приватними підприємствами щодо заміни вікон у трьох дитячих садочках. Але фактично роботи з заміни вікон у жодному з садочків не проводились.
Враховуючи виявлені порушення, прокуратура району внесла відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого в ч. 3 ст. 191 (Розтрата майна) та ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення) до ЄРДР.
Наразі досудове слідство триває.
10. Комунальне підприємство «Київреклама» вчинило фінансових порушень на 6,85 млн грн. Про це йдеться у звіті про результати аудитів за 2014 р., який оприлюднено на сайті КМДА
31.03.2015
Порушення виявлені аудиторами під час планової перевірки діяльності комунального підприємства, пишуть «Наші гроші»
Найбільше втрат «Київреклама» зазнала через офісні приміщення: 2,5 млн грн. комунальники переплатили через те, що орендували їх за завищеною порівняно з ринковими ціною, ще 2,37 млн. грн. «Київреклама» втратила через те, що в 2010-2012 винаймала зайві 397 кв. м. офісних приміщень.
При тому, що саме комунальне підприємство звітувало збитковість, його керівництву виплачувалися премії: директору Олегу Титаренку – 26 тис. грн. (очолював у 2011р.), Костянтину Барташу – 141 тис. грн. (очолював з кінця 2011 р.)
Наразі про вказані та інші порушення поінформовано прокуратуру м. Києва, зареєстровано кримінальне провадження.
За матеріалами: Нікорупції
