Доки ракета “Сармат” не може злетіти, а Путін розповідає всім, як “війна йде за планом”, майже всі російські міста захлинаються від потоку свіжих трун із загиблими окупантами. За понад два місяці “м’ясних штурмів” навіть із підходом командування не виносити більшість тіл ліквідованих солдатів з поля бою, більшість моргів у країні-агресорці буквально вщент заповнилися трупами.
За даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, в середині лютого кремлівське керівництво провело нараду з оцінкою ставлення російського суспільства до війни та мобілізації. Як виявилося, абсолютна більшість жителів Росії підтримують продовження бойових дій, але геть проти мобілізації.
Трагічно для очільника Кремля спостерігати за тим, як впав відсоток бажаючих стати м’ясом – впритул до 60%.
У Путіна дуже бояться народних невдоволень
Судячи з усього, росіяни відчули, що між розповідями у дусі “помру за батьківщину” та відправленням на війну, де у будівлю ПТУ можуть завітати ракети з HIMARS, є величезна різниця.
При цьому “часткова” мобілізація, хоч і пройшла для путінського режиму цілком успішно, серйозно вплинула на настрої росіян, яких постійно накачували пропагандою про “все йде за планом”.
Оскільки за рік великої війни жителі боліт чули лише про неймовірні успіхи армії, але насправді майже у кожен під’їзд з лютого 2022 року привезли труну загиблого окупанта, у багатьох громадян Росії з’явилися питання до влади.
Звісно, завдяки абсолютно рабському мисленню майже ніхто з представників “глибинного народу” не висловлює свого невдоволення вголос, а за записи будь-яких відеозвернень поліцейські та ФСБшники намагаються покарати всіх, хто лише наважився поскаржитися. Проте Путін та його оточення цілком розуміють, що так чи інакше затягування війни у її активній фазі може призвести до певних заворушень.
Саме через це російське командування намагається відтягнути запуск чергової хвилі активної мобілізації, прискорює свої наступальні дії для звіту про якісь реальні перемоги на фронтах, а також тисне на всі свої дипломатичні важелі аби заморозити конфлікт.
При цьому спроби бункерного фюрера пройти між краплями під час зливи аж ніяк не можна назвати успішними, адже на нього тисне безліч факторів. Такі, як стрімке погіршення економіки, зростаюче невдоволення генералітетом у війську, а також поступове усвідомлення масштабів війни та втрат з боку населення.
Зрозуміло, що станом на кінець лютого 2023-го загалом росіянам, як і самому Путіну, глибоко наплювати на те, скільки сотень тисяч їх співгромадян загине на війні. Однак майже нікому не хочеться, аби серед ліквідованих хробаків опинився хтось із їх оточення, вони самі, чи їх діти/чоловіки. При цьому поступово чутливість населення країни-агресорки до втрат збільшується. І цього російський президент неабияк побоюється, бо будь-яке послаблення його позицій цілком може призвести до палацового перевороту.
Саме для того, щоб мати можливість розповідати про перемоги та робити вигляд, що так і було заплановано, кремлівські злочинці з початку повномасштабного вторгнення намагалися ретельно приховати статистику загиблих та поранених. Однак із настільки колосальним рівнем втрат робити це вже просто неможливо. Навіть залишаючи половину тіл у степах Донбасу на поживу собакам, спалюючи частину загиблих у мобільних крематоріях, чи ховаючи своїх ординців у чужих містах та просто в ямах на тимчасово окупованих територіях.
У забитих моргах не знають, куди подіти трупи
Оскільки ж кожна серйозна військова поразка росіян так чи інакше призводить до сплеску невдоволення та появи питань до кремлівського керівництва, напередодні роковин вторгнення у Путіна прийняли рішення заборонити моргам швидко видавати родичам тіла загиблих. Адже нищівні “м’ясні” атаки на напрямку Бахмута та Кремінної, принизлива поразка під Вугледаром та активізація боїв у Мар’їнці та Авдіївці призвели до того, що морги в Криму та на Донбасі миттєво переповнилися рештками загарбників, а у Ростові, де функціонує найбільший перевалочно-логістичний пункт “вантажу 200”, й взагалі не встигають розбиратися з прийомом трун та ідентифікацією залишків.
Цілком зрозуміло, що внаслідок стрімкого збільшення втрат вщент заповнилися й морги інших російських міст та селищ, куди вже привозять відсортований вантаж.
Саме тому керівництву всіх республік надійшов наказ забезпечити у всіх моргах видачу решток окупантів на рівні не більше двох-трьох на добу. І десятки тисяч поганих росіян будуть тижнями чекати своїх хороших родичів в цинку.