Як розповів 24 Каналу військовий експерт Олег Жданов, місто Бахмут стало символом нескореності українського народу протягом останніх понад пів року. ЗСУ продовжують віддано стримувати наступальні дії ворога.
За його словами, війська окупантів виснажуються більше.
Олег Жданов пояснив, що обидві сторони хочуть якомога більше виснажити противника.
“У нас це виходить ліпше”, – наголосив він.
На його думку, ситуація в Бахмуті важка, але контрольована.
У місті ми тримаємо позиції, тримаємо центр і західну частину міста та доволі успішно ведемо вуличні бої,– розказав Жданов.
За його словами, ССО, які зайшли до Бахмута, наразі виконують бойові завдання по знищенню противника в умовах міської забудови.
Військовий експерт зосередив увагу на тому, що найголовніша проблема Бахмута – це коридор живлення угрупування військ, яке стоїть на його захисті.
“Він доволі вузький – всього 5 кілометрів”, – наголосив він.
Жданов пояснив, що шлях логістичного забезпечення українського війська постійно прострілюється окупантами.
До того ж, аби підвезти ЗСУ боєприпаси, варто подолати доволі довгу дорогу, що тягнеться до початку висот перед Часовим Яром. Саме там розташована наша артилерія.
Втім, попри це українські військові продовжують нищити ворогів.
Ми обороняємося, а вони атакують, тому ми більше виснажуємо російські війська в цьому місті,
– переконаний Олег Жданов.
За його словами, доказ цього – втрати “вагнерівців”, які складають більше як 10 тисяч особового складу у боротьбі лише за Соледар і Бахмут
Народний депутат України ІХ скликання, екс-гендиректор Авдіївського коксохімічного заводу Муса Магомедов пояснює:
“Коли Путін у лютому минулого року віддавав своїй армії злочинний наказ атакувати Україну, він навряд чи міг припустити, що невелике українське містечко Бахмут, розташоване на півночі Донецької області, стане для нього символом безчестя та надзвичайно болісним ляпасом. Немає нічого доблесного в тому, щоб завалити українську землю трупами десятків тисяч зеків і зруйнувати вщент раніше квітуче місто”.
За словами нардепа, українські захисники на межі своїх фізичних можливостей ведуть болісні та важкі бої, обороняючи кожну вулицю та проспект, будови та будинки.
“Храбрость, сила та стійкість наших солдатів викликає одночасно гордість і захоплення. Але ціна битви за Бахмут непомірно висока. Ми зазнаємо відчутних втрат. Проблема в тому, що, захопивши та знищивши місто, Путін не зупиниться. Тому, – наголошує Муса Магомедов, – битва за Бахмут для України – це можливість відвести загрозу від міст Донбасу на захід від фронту та виграти час для підготовки анонсованого контрнаступу. Для росіян, навпаки, битва за Бахмут – це дивовижне приниження, коли поставлені цілі нівельовані кількістю витрачених на їхнє досягнення життів і ресурсів”.
Політолог Дмитро Воронков наголошує, що сам по собі Бахмут у військовому сенсі стратегічного значення не має. І про це говорили багато військових аналітиків. Але це місто має серйозне тактичне значення, суть якого – виснаження російської армії.
“Так це раніше було в районі тих самих Сєвєродонецька, Соледара, – нагадує експерт. – Росіяни просуваються вперед на лічені сотні метрів, зазнаючи при цьому колосальних втрат. У результаті це призводить до того, що наступ “орків” захлинається. Якби просування вперед давалося супротивникові легше, лінія фронту була б значно масштабнішою, а тимчасово окупованих територій – значно більше. Але обороняючи ті чи інші міста, які стали справжніми фортецями, ЗСУ значно скорочують наступальний потенціал росіян. І з цього погляду той самий Бахмут має дуже велике значення”.
Щодо перспектив, то на даний момент Бахмут, зазначає Дмитро Воронков, не перебуває в оточенні. Але вже вималювалися певні “кліщі”, які окупанти хотіли б перетворити на “котел”. У той же час, продовжує експерт, днями представники Міноборони України запевнили, що зберігається можливість підвозити захисникам Бахмуту провізію, боєприпаси тощо.
“Тобто логістика дозволяє, у разі потреби, вивести з цього міста наших військовослужбовців – якщо ситуація стане критичною. Думаю, якщо заради збереження життя наших військових знадобиться тактичний відступ на заздалегідь підготовлені позиції, така команда від Генштабу надійде. Але навіть у разі такого відступу Бахмут своє завдання вже перевиконав – у рамках “перемелювання” сил і засобів противника, виснажуючи окупаційну армію і даючи ЗСУ накопичити міць для контрнаступальних дій”, – констатує Дмитро Воронков.
