Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Петро Черник розповів, як змінилася ситуація в Бахмуті та навколо міста.

Повідомляє Politeka.net.

“Ситуація дуже складна, але не складніша, ніж була у найгарячій точці січня-лютого, коли навіть лунали дуже різні голоси, що, мовляв, треба покидати Бахмут, бо він утратив своє стратегічне значення. Бахмут вистояв, там захлинувся їхній контрнаступ, який тривав із листопада минулого року, коли чисельне бойове угруповання вони вивели із правого берега Херсонщини.

Якщо, скажімо, у березні середні атаки складали 100-120 на добу, то зараз ледь 20-30, не більше. Ми направду доходимо до точки так званого вогневого оперативного оточення цієї локації, і якщо вдасться це зробити і знищити там той контингент, а ще краще його уполонити, то це може бути перша точка, котра приведе до каскадного обвалу мотивації російського війська”, — заявив експерт.

За його словами, росіяни в Бахмуті зараз перебувають у пастці, бо самі ж зруйнували всю висотну забудову міста.

“Коли ми за нього билися, ми мали доволі серйозну міську забудову, мали де сховатися і як маневрувати. А зараз там щебінь, на який самі вони цю територію перетворили. Практично всі оточуючі висоти є нашими, і для нас це зручний тир. Але знову ж таки ми не маємо права на помилку, треба діяти дуже акуратно і, на мій погляд, стратегія оцього зашморгу вибрана абсолютно коректно. Питання лише, коли дійде точка закривання останніх доріг, які можуть туди щось довозити”, — додав Петро Черник.

Ситуація навколо Бахмута дуже динамічна і лінія фронту постійно змінюється.

Пише в своєму блозі австрійський військовий аналітик Том Купер.

Він пише що незважаючи на повільне просування війська рф несуть більші втрати ніж ВСУ. Як приклад бої в яких приймає участь 3-тя ОШБр.

“Насправді, ситуація безнадійна в тій мірі, коли ЗСРФ перестали підтримувати її артилерією: це просто накачування людським м’ясом заміни на позиції. Звичайно, це заміна втрат і, схоже, «утримання» позицій, але насправді: українці потім «заїжджають», знищують їх, а потім відходять…”, – пише Купер.