За останні роки в Україні загинули близько десяти представників колишньої влади, серед яких є високопоставлені чиновники, передає Корупція.Інфо

Популярне: Нацгвардія і військова техніка: у центрі Києва масштабний мітинг

Все частіше нинішній час порівнюють з 90-ми – періодом бурхливих бандитських розбірок, або постпомаранчевими 2000-ми, насиченими самогубствами політиків.

У розслідуванні багатьох з них слідство до сих пір не поставило крапку, але навіть там, де поставило, питань у суспільства не ставало менше. Проте, в цій статті згадаємо найрезонансніші смерті політиків та громадських діячів, журналістів

В'ячеслав Чорновол

Загибель В’ячеслава Чорновола підвела риску під епохою дисидентів. Вона протривала майже 40 років. 25 березня 1999 року, повертаючись із однієї з чергових поїздок, із Кропивницького (тоді ще – Кіровоград), В’ячеслав Чорновіл загинув. Автомобіль, в якому він їхав зіштовхнувся з КАМАЗом, що перегородив дорогу.

Рано вранці 26 березня, коли на місці аварії ще працювали експерти, тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко заявив у ЗМІ, що єдина версія для слідства — випадкова аварія. Такою надмірною упевненістю міністр наштовхнув усіх мислячих людей на підозри, що, можливо, аварія була не такою вже і випадковою.

МВС одразу почало розвивати справу так, щоб звинуватити у ДТП водія Чорновола Павлова, який також загинув. Соратник Чорновола по Руху, колишній слідчий МВС Микола Степаненко розпочав власне розслідування. І одразу натрапив на кілька нестиковок з офіційною версією.
Насторожив близьких покійного ще один момент — інформація про те, що за Чорноволом стежили. І під час його останньої поїздки в тоді ще Кіровоград, і раніше.

“Я навіть бачив кадри, які потрапили випадково з репортажу про одну прес-конференцію в січні 1999 року в УНІАНІ. Де оператор знімає як Чорновіл йде до УНІАНУ, а за ним стоять дивні в цивільному, які специфічно говорять собі щось в рукав. У нас такої охорони не було. У Чорновола охорони не було”, – Дмитро Понамарчук.

Дивувало те, чому в автомобілі Чорновола не спрацювали подушки безпеки? Чому не співпадають свідчення у пасажирів і водія КАМАЗу? Чому водій КАМАЗу і його керівник були на гачку в МВС? Чому люди з навколишніх сіл повідомляють про інші підозрілі КАМАЗи? І чому врешті, цих всіх чому вперто не помічає слідство?

“І коли вже суд йшов знайшли 2 свідків які сказали, що бачили цей КАМАЗ. Вони розповідали про це міліції, яка обходила село. міліціонери писали рапорти. Чому цього нема в кримінальній справі. Чому це приховало СБУ і міліція. Ну і далі вони не тільки приховували фальсифікувати”, – свідчить Микола Степаненко.

Кузьма Скрябін

Кузьма «Скрябін» загинув у ДТП уже давно. Але розмови про цю страшну подію тривають. Зараз слідство і шанувальники Кузьми «Скрябіна» будують свої версії з приводу загибелі музиканта.
1. Мокра дорога. Музикант їхав після концерту в інше місто і дорога, якою він їхав, була дуже мокрою. Плюс туман, який осідав над трасою, також сприяв ДТП.
2. Швидкість ведення машини. Хоча Кузьма «Скрябін» завжди виступав за безпеку керування транспортними засобами, все одно слідство показує, що музикант вів машину досить швидко.
3. Містична версія. Кузьма «Скрябін» багато разів в інтерв'ю згадував про страшне зіткнення в ДТП його машини. Також в одному з кліпів музиканта є кадр, подібний тому, що стався з ним у день ДТП.
4. Аварія була спровокована. В інтернеті масово поширюються чутки про те, що на місці аварії Кузьми «Скрябіна» орудує темна легкова машина. Саме вона підрізала авто Кузьми, що і спровокувало ДТП.
5. Втома через напружений робочий графік. За останній час на Кузьму «Скрябіна» навалилося занадто багато всього. Напружений гастрольний графік, зйомки в багатьох проектах. І це все було в голові у Кузьми, коли він вів машину.
6. Політична розправа, через скандальні інтерв'ю співака.

Павло Шеремет

Журналісти провели незалежне розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, в ході якого виявили докази можливого стеження з боку СБУ в ніч перед вбивством На відео з камер спостережень в ніч перед вбивством у будинку Шеремета був помічений колишній або діючий співробітник СБУ Ігор Устименко. 

В ході розслідування було з'ясовано, що він приїхав до будинку Шеремета на Skoda Octavia 2551 сірого кольору, яка зареєстрована на Зарецьку Наталію Леонідівну. За даними журналістів, він знаходився біля будинку меншою мірою кілька годин вночі, коли під машину журналіста підклали вибухівку. Журналісти з'ясували, що чоловік працював в СБУ, принаймні до 2014 року. Сам Устименко, як і Зарецька не змогли пояснити факту і цілі використання авто. В СБУ також відмовилися прокоментувати дану інформацію.    

Трагічна загибель журналіста викликала широкий громадський резонанс. Главред "Української правди" зазначила: "Це удар по всій українській журналістиці". В ОБСЄ закликали залучити організаторів і виконавців вбивства до відповідальності. Глава МЗС Литви Лінас Антанас Лінкявічюс закликав провести ретельне розслідування. Президент України Порошенко висловив співчуття рідним і близьким Шеремета. Спікер Верховної Ради Парубій закликав провести невідкладне розслідування. Аналогічно, швидкого і ефективного розслідування зажадав прем'єр Гройсман. Також, свої співчуття близьким журналіста висловив секретар РНБО Турчинов. Президент ПАРЄ Аграмунт назвав вбивство "атакою на свободу ЗМІ". А білоруський опозиціонер Статкевич заявив, що "це був теракт насамперед проти Білорусі, а не України". Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова спробувала використовувати вбивство Шеремета в пропагандистській цілях, на що отримала емоційний відповідь від російського письменника Шендеровича: "Ось же безсоромна бл # дь!". Свої співчуття і побажання про якнайшвидшому розслідуванні справи висловили посольство США і представництво ЄС в Україні. А деякі українські політики застерегли колег від використання трагедії в політичних цілях

Григорій Гонгадзе

Журналіст. У 90-х знімав документальні фільми, працював ведучим на телеканалах СТБ і "Гравіс". За п'ять місяців до свого зникнення запустив інтернет-видання "Українська правда". Був його першим головним редактором. У своїх матеріалах і публічних виступах критикував вище керівництво держави.
Близько 22.30 16 вересня 2000 року Гонгадзе зник на бульварі Лесі Українки в Києві. Того вечора він покинув квартиру співзасновниці "Української правди" Олени Притули і прямував додому – на вулицю Червоноармійську.

За два місяці до свого зникнення Гонгадзе офіційно звернувся з листом до ГПУ, в якому заявив про стеження.

Про долю Гонгадзе не було нічого відомо до 2 листопада 2000 року. Тоді в лісі в районі міста Тараща Київської області місцевий житель з сином натрапили на пухку землю. Спочатку вони подумали, що це лисяча нора, але, придивившись, помітили стирчить руку. З ями викопали тіло без голови. Пізніше кілька ДНК-тестів підтвердили, що воно належить Гонгадзе. Там же були знайдені прикраси, які він носив. Фрагменти черепа були виявлені тільки в 2009 році недалеко від села Сухоліси Білоцерківського району Київської області.

Тіло журналіста досі не поховано і зберігається в одному з моргів Києва.

Заява про зникнення Гонгадзе рідні подали в міліцію на наступний день, 17 вересня. Кримінальну справу було відкрито через три доби.

У листопаді 2000 року, через два місяці після зникнення Гонгадзе, в Україні розгорівся "касетний скандал": співробітник служби охорони президента Микола Мельниченко опублікував запис розмов, нібито зроблених у кабінеті Леоніда Кучми. З них випливало, що до вбивства Гонгадзе може бути причетне вище керівництво України, включаючи главу держави, главу його Адміністрації Володимира Литвина і міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка.

У 2003 році в розслідуванні вбивства Гонгадзе з'явилися перші зрушення. У жовтні був затриманий начальник Головного управління карного розшуку (ГУУР) МВС України генерал Олексій Пукач, якого підозрювали в знищенні документів у справі Гонгадзе. Через місяць Пукача відпустили під підписку про невиїзд, але він тут же зник, і його місцезнаходження не було відомо шість років.

Вадим Гетьман    

Економіст і фінансист, народний депутат України перших двох скликань. У 1992-1993 роках був головою Національного банку України. З ініціативи Гетьмана була створена Українська міжбанківська валютна біржа, головою біржового комітету якій він був до своєї загибелі. Близько 20.00 22 квітня 1998 року Гетьман під'їхав до свого будинку на вулиці Суворова в Києві, відпустив водія і попрямував до під'їзду. Вбивця чекав фінансиста в будинку і відкрив вогонь, як тільки він зайшов у ліфт. У Гетьмана випустили п'ять куль. Один з пострілів був контрольним – у голову.

Тіло Гетьмана в ліфті через деякий час виявили сусіди. Експертиза встановила, що злочинці стріляли з пістолета ТТ. Пострілів ніхто в будинку не чув: зброя була з глушником.
Вбивцю Гетьмана, громадянина України Сергія Кульова, затримали лише в 2001 році, але зовсім по іншій справі. Перебуваючи в одному з нічних барів Луганська, він брав участь в бійці, а вже під час слідства зізнався у вбивстві фінансиста.

Слідство встановило, що бандити мали намір розправитися з Гетьманом ще вдень, але фінансист поїв в ресторані і на обід додому не приїхав. Злочинці залишилися чекати до вечора. Кульов надів перуку і перебував на майданчику між першим і другим поверхами. Його спільник Степан Ільченко – в гримі і жіночому одязі – чергував біля під'їзду: він по рації повідомляв про переміщення Гетьмана, а в разі, якщо фінансист чинитиме опір Кульова, повинен був застрелити його сам. Після злочину бандити двічі змінювали машини, щоб замести сліди, та це не повністю підтверджена версія, яка викликає питання і безліч політичних мотивів, та доказів, які поступово зникали.