30 березня у народі відзначають “Теплого Олекси” – День святого Олексія, який жив у IV столітті. Батьки одружували його на багатій римлянці, але Олексій кинув дружину і присвятив своє життя Богу, передає Корупція.Інфо


Дівчата колись вірили в те, що як на Теплого Олекси подарувати жебракові сорочку, не забаряться старости. Вони шили й вишивали потай від матерів і, входячи в церкву, вручали біднякам дарунки.

Якщо погода у цей день вже тепла, то пасічники виносять вулики, замовляють бджіл, щоб інших господарів не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав їм гарне літо і багато меду.

За стародавнім віруванням, саме в день Теплого Олексія пташка вівсянка вперше співає свою пісню, незважаючи ні на сніг, ні на морози, які в цей час ще бувають досить сильними.

Вважалося, що якщо відповісти на пісню вівсянки “Йду в ліс по рогіз, ходи зі мною”, то рік буде врожайним на ягоди та гриби.

Також наші предки вірили, що в цей день щука лід хвостом розбиває. За легендою весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками зловити.

Також древні люди помітили, що в цей час журавлі повертаються з теплих країв. Діти кидали перед журавлями на землю червоний пояс або хустку, щоб ці птахи не летіли далі, а кружляли над тим місцем, де пояс лежить, і вигукували: “Колесом, колесом – над червоним поясом!”, “Журавлі, журавлі, я вам перейду дорогу! “. Цей звичай називали “перев’язка дороги червоним поясом”.

Популярне: “Люди падали замертво там, де їх заставала смерть”: З’явилися подробиці загадкової загибелі 5 людей на Дніпропетровщині

Мисливці розповідали, що в день Теплого Олексія ведмеді прокидаються і йдуть шукати поживу. Кажуть, що “Михайлу” у цей день стає соромно за своє худе тiло, тому вони ховаються в кущах, поки не “одїдяться”. Також вважалося, що лисиці на Олексія переселяються зі старих нір у нові.

Напередодні Теплого Олексія дівчата йшли увечері на луг, де росла стара верба, і з закритими очима виламували гілочку: якщо вона виявлялася рівною і довгою, майбутній чоловік буде високим і струнким. Ту гілочку освячували у церкві намагалися торкнутися нею хлопця, який подобається. Якщо вдавалося щіпку верби кинути йому в їжу або підкласти під подушку, вірили – неодмінно прийде свататися.

Також в цей день збирали березові бруньки і пили березовий сік або спеціально приготовлений медово-березовий узвар чи збитень.

Також дівчата зав’язували вузли на хустці або поясі і кидали на землю поперед журавлів, щоб вони побачили. Повір’я каже, що журавлі далі не полетять, а покружляють та й сядуть на хату. Зруйнувати журавлине гніздо – великий гріх, оскільки журавель – небесний птах.

Журавлі мовчазні, проте, коли подають голос, крик їхній має особливе значення: навесні віщує тепло, а восени – ранню зиму.

Якщо дівчина зустріне лелеку – має впасти або присісти, тоді перед нею швидко стане суджений.

Від цього дня кажуть: “Журавлі прилетіли і полудень принесли”: день стає довшим і людині, яка працює, треба вже, опріч сніданку, обіду та вечері, ще й полуднувати.

У минулі часи казали: “Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить”, “Зверху пече – знизу тече”. За народною уявою та й за кліматичними спостереження до дня Олексія приходить справжнє тепло, тому народ дав ще одну назву цьому дню – Теплого Олекси.

Цього дня, хоч іноді й на Явдохи, і на Сорок святих, а то й напередодні Благовіщення, жінки, дівчата й діти ішли закликати весну. Селянки брали полотно, виходили в поле, вклонялися на всі боки і, повернувшись до сходу сонця, промовляли: “Ось тобі, евсна-мати, нвоа обновка!” Після цього розстеляли полотно, кллаи на нього пиріг і йшли з надією, що льон і коноплі добре вродять.

Народні прикмети:

Які на Олексія струмки (великі чи малі), така і пройма (розлив).

Тепла сонячна погода віщує врожай на хліб і багаті рої.

Якщо ранок ясний, рої будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити вечорами.

Великі струмки снігу, що розтанув, передвіщають мокре літо.

Яка погода на Олекси, то така і на Великдень буде.

Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.