З НАБУ все вийшло дуже прикро. Так багато людей вірили в те, що це дійсно незалежний орган, «промінь світла в темному царстві української політики», як написала дружина Сергія Лещенка.
На жаль. Міф про незалежність розсіявся після того, як стало очевидно, що НАБУ не зареєструвало жодного виробництва проти оточення Петра Порошенка. Але займалося виключно цькуванням тих, кого Петро Олексійович вважає своїми ворогами або конкурентами. Ну і всякою дрібницею начебто голів сільрад – для статистики, передає Корупція.Інфо
Черговим підтвердженням абсолютної залежності НАБУ від Порошенка став сюжет програми «Схеми», де зафіксовані нічні візити Ситника додому до Порошенка, та ще й в компанії з одіозним президентським «рішаловом» – Грановським.
Ситник намагається зараз виправдати ці нічні злодійські «сходки» тим, що вони з Порошенком обговорювали на них «питання створення антикорупційного суду». Але виглядають ці виправдання шкода. Чому не можна обговорювати ці питання днем, на тій же Банковій? Чому це робиться таємно, вночі, та ще в компанії з людиною, котра не має ніякого відношення до «антикорупційного суду», Грановським? Чесні чиновники зустрічаються в днень, відкрито і не побоюючись свідків. Ночами і таємно зустрічаються злодії.
До речі, незрозуміло, кого більше боялися Ситник і Порошенко, зустрічаючись вночі на президентській «блат-хаті»? Українських журналістів або співробітників американського посольства? Адже саме американцям повинно бути нестерпно соромно. Стільки грошей і сил було угробити в НАБУ і Ситника, а в результаті Порошенко їх тупо розвів. І замість дійсно незалежного органу дали Порошенкові в руки черговий кийок для розправи з політичними опонентами.
Втім, в цьому немає нічого дивного, враховуючи той факт, що Ситника «вибрали» главою НАБУ саме тому, що у Порошенка на нього була купа компромату. І мова йде не тільки про великі земельні афери Ситника під час його роботи в прокуратурі Київської області, а й про причетність до вбивства.
Про це, зокрема, заявляв народний депутат Максим Поляков. "Сьогодні отримав відповідь від Міністерства внутрішніх справ на депутатське звернення щодо незаконного заволодіння 125 га землі вартістю $ 500 млн на території Козина Обухівського району Київської області, що належала Г. Рожовцу. Рожовец ймовірно був убитий 25 лютого 2008 року. Його землею заволоділи колишній прокурор Київської області Юрій Гайсинський і директор НАБУ Артем Ситник ", – заявив Поляков.
Нардеп стверджує, що в 2006-2008 роках на Київщині діяла злочинна група. У той час прокурором області був Гайсинський, а керівником слідства – Ситник. Ситник нібито порушив кримінальну справу на Рожовца, який, на думку слідства, незаконно оформив 125 га землі на Київщині. Через деякий час Рожовца вбили.
Земля була переоформлена на Гайсинського, який звільнився з прокуратури. Справа про вбивство Рожовца перекваліфікували з вбивства на самогубство. Ситник також після цього звільнився з прокуратури і пішов керуючим до адвокатської компанії, яку очолював Гайсинський.
Популярне: Найщасливіший день в житті перетворився на жах: Викрадена гостями наречена попала в моторошну аварію
"До теперішнього часу частина цієї землі належить людям, які близькі до Гайсинському", – додав Поляков.
З таким компроматом за плечима, незалежним бути просто неможливо? До речі, такі ситуації досить часто використовує СБУ, щоб роздобути слухняного агента. Не виключено, що саме з агентурної обойми СБУ і дістали Ситника, коли Порошенко знадобився «незалежний» керівник НАБУ. Цим же пояснюється і тісна співпраця Ситника з СБУ в «роботі» з компрометації політичних супротивників Порошенко.
Досить згадати так звану «справу про рюкзаки». Спочатку саме СБУ в особі тодішнього заступника голови СБУ Юрія Артюхова через свого давнього агента генерала міліції Василя Пісного встановили у заступника міністра МВС Сергія Чеботаря відеозаписуючі апаратуру. Потім відеозапису в СБУ були піддані ґрунтовному монтажу, з тим щоб вийшов «компромат». Потім були проведені безрезультатні обшуки у ряду чиновників МВС. А потім справа була передана до військової прокуратури. Однак, у військовій прокуратурі зібраними «доказами» були вельми здивовані і не знаходили в них ні складу, ні навіть події злочину. І ось тут підключається НАБУ і проплачена масовка «громадських активістів». Починається дикий шум в пресі з вимогою передачі справи в НАБУ. Одночасно СБУ через Пісного, якого вже працевлаштували в «конторі» – зливає змонтовані відео-запис в інтернет.
А потім справа передається в НАБУ і Ситник починає активні маніпуляції з цією справою. Так як Ситника не влаштовують висновки офіційних експертних організацій про те, що ні на етапі тендера, ні на етапі виробництва, ні на етапі продажу в «справі рюкзаків» ніяких порушень не було -Ситнік створює власну експертну «організацію» з однієї людини. Яка і надає йому «потрібні» експертизи. Потім починається шалений тиск на Олександра Авакова і Сергія Чеботаря. Що супроводжується всіма можливими порушеннями Кримінально-процесуального кодексу. І робиться все це виключно заради дискредитації міністра Арсена Авакова. Як всередині України, так і за кордоном. Однією з цілей, які поставив Порошенко Ситнику під час своїх нічних зустрічей, було недопущення офіційного візиту Арсена Авакова в США. І деякий час це працювало. Американці відкладали візит, поки не зрозуміли, що насправді мова йде не про незалежне розслідування НАБУ, а про політичні махінації, в якій НАБУ виконує роль слухняного інструменту. Після цього візит відбувся.
А недавно САП була змушена закрити провадження у так званій «справі рюкзаків». З простої причини повної відсутності будь-яких доказів як складу злочину, так і самого його події.
Ось що написав про це Олександр Аваков: «З приводу закриття моєї кримінальної справи і сьогоднішньої прес-конференції наших адвокатів.
Підрахував: я пробув лиходієм і злочинцем 225 днів – від затримання до закриття справи ЗА ВІДСУТНІСТЮ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. Або 2 роки і 4 місяці – від відкриття справи. Мій адвокат підкреслює, що все ще крутіше: чи не складу не було, а за саму подію ніколи не було. Юридично це принципова різниця.
Просто комусь було дуже потрібно отримати вплив на мого батька і заодно – як би законне право для його прослушки. Ні з тим, ні з іншим у них нічого не вийшло.
Зате у мене в 30 років біографії тепер є інформація "перебував під слідством" …
Але нічого – я розумію, що поки у нас так влаштована політика. І співчуваю детективам НАБУ, яких просто використовували, змушували влаштовувати всі ці трабли мій сім'ї і швидше за все зроблять крайніми в ЄСПЛ.
Що мене обурює, так це те, як вчинили з Сергієм Івановичем Чеботарем, відібравши здоров'я, принизивши і оббрехавши тому, що в справі їм потрібен був чиновник МВС. Я і сотні моїх побратимів знаємо, скільки Сергій Іванович зробив в 14-15 році для функціонування Добробатов!
А я буду робити, що повинен, допомагати Україні, допомагати хлопцям на фронті – як і робив увесь це час. »
Зараз, коли «справа про рюкзаки» закрита і визнанана нікчемною, варто згадати всіх, хто брав участь в цькуванні Сергія Чеботаря і Олександра Авакова. Там зібрався досить цікавий «букет». Юрій Артюхов, кличка «Юра-Мерседес», «Юра – Армані» – широко відомий контрабандист у погонах. Василь Пісний, кличка «Антибіотик» – «король» контрабанди на західному кордоні України. Артем Ситник, голова НАБУ, керований Порошенком, який має солідний компромат за плечима. Борис Індиченко, один з вищих керівників НАБУ, в минулому корумпований одеський мент, «мент Ангела», як називають його одесити. Вигнаний з МВС за небажання служити в АТО. Сергій Каплін, нардеп і активіст. У минулому помічник регіоналів Кінаха і Королевської. На даний момент – «шістка» Сергія Льовочкіна, проросійського політика. Сергій Лещенко, нардеп і активіст з каламутною історією з квартирою, дружина – громадянка Росії. Єгор Соболєв, нардеп і активіст, людина з каламутною біографією, в минулому громадянин Росії. Віталій Шабунін, нардеп і активіст, в минулому – каламутний бізнесмен. Вікторія Сюмар, нардеп, близький зв'язок екс-глави СБУ Валерія Хорошковського, близького до ФСБ РФ, що нині проживає в Росії. Ну і безліч тварин калібром по-менше. Цікавий підбір. Відверті контрабандисти і злодії в погонах плюс «активісти» так чи інакше пов'язані з Росією.
Складно повірити в те, що Петро Олексійович використовував всю цю російську резидентуру в сліпу. Більше схоже на спільну акцію, яка була вигідна і Порошенку, і Путіну.
Втім, час все розставить по своїх місцях. І «активістів», підіграє Росії. І «перевертнів в погонах», готових за гроші зробити будь-який злочин. І «незалежних антикорупціонерів», які отримують прямі накази не тільки з Банкової, але навіть з Козина. І справжніх патріотів, які рятували Україну в найскладніший для неї час і продовжують робити це і зараз.
Сергій Ніконов
