Кінбурнська коса – єдиний досі окупований клаптик суші Миколаївської області України. Цілком витіснити окупантів із цієї території непросто через обрану ними тактику раптових набігів для обстрілів Очакова. Проте слабке місце ворога – логістика, і згодом вогневий вплив ЗСУ змусить росіян піти з Кінбурну, вважає генерал-майор Дмитро Марченко.
Легендарний захисник Миколаївщини, який зараз координує партизанський рух на окупованих територіях півдня України, прокоментував поточну ситуацію на Кінбурнській косі в інтерв’ю місцевому виданню «НікВести».
Марченко підтвердив інформацію спікера ОК «Південь» Наталії Гуменюк про те, що нині півострів є фактично «сірою зоною», з якою російські війська майже щодня атакують Очаков.
«Росіяни там постійно не перебувають. Вони зберігають на косі певні засоби завдання поразок. Вони там мають певний особовий склад, який забезпечує охорону цих коштів. А основні сили противника на Кінбурн заходять та виходять. Коли вони одержують завдання по здійсненню обстрілів по Очакову, вони заходять, відстрілюються та йдуть. Тому дуже складно нам їх там “піймати” саме в момент завдання артилерійських ударів. Але ми над цим працюємо і дуже вдало, і незабаром ви побачите результат нашої роботи», – наголосив генерал.
Марченко та його співрозмовник у студії також провели деякі паралелі між Кінбурнською косою та островом Зміїний, оцінюючи ймовірність «жесту доброї волі» з боку супротивника.
«Як вони, так і ми розуміємо, що там є водна перешкода, яку нам, на жаль, подолати дуже важко. Однак згодом окупанти все одно залишать острів – ми доведемо їх до цього дійства. Так само, як ми це зробили у Херсоні – знищенням логістики, шляхів постачання, складів з боєприпасами тощо. Вони будуть змушені відійти, тому що сенсу далі перебувати на Кінбурні у них не буде жодного», – наголосив військовий.
Як відомо, Миколаїв не повторив долю Херсона тільки завдяки тому, що генерал-майор Дмитро Марченко зміг підняти місцевих для оборони міста, що і зламало хід нападу РФ на південну частину України.
Як говориться в матеріалі Бі-бі-сі, багато місцевих розповіли, що росіяни не змогли взяти місто завдяки генералу Марченку.
“25 лютого о 04:00 ранку заїжджаю в Миколаїв, і, м’яко кажучи, сторопів. Жодного блок поста, патруля, військового або поліцейського. Повністю порожнє місто – заходь і бери”, – поділився Марченко.
“Поїхав по військових частинах. Заїхав у свою рідну 79-ту бригаду. Заїхав в 36-ту. Питаю: “Яке у вас завдання?” Вони кажуть: “Кругова оборона військової частини”. Кажу: ” Ви що не розумієте, що якщо танки зайдуть в місто, то ваша кругова оборона [впаде]?”, – згадав генерал.
Він зазначив, що у військових у Миколаєві станом на 26 лютого 2022 року плану оборони міста не було.
“Його просто не було фізично. Коли запитав, де він, мені сказали: “Ми ще карту не склеїли”. Я кажу: “Ви нормальні люди? Херсон захопили, а ви ще карту не склеїли?”, – обурився військовий.
Однак, як відзначило видання Миколаєву вистачило того, чого не вистачило Херсону – часу. Військові з військових частин 59-ї та 80-ї бригад давали бій російським окупантам, економлячи, хоч і небагато, але дуже важливих днів для організації оборони міста.
Після звільнення Правобережжя Херсонської області від російських окупантів ситуація з обстрілами Миколаївської області покращилася. Проблемним залишається південна частина області в районі Кінбурнської коси, на якій досі є війська країни-агресора.
Нагадаємо, кілька днів тому над Кінбурнським півостровом та Дніпро-Бузьким лиманом було помічено стовп диму: за попередньою інформацією, бійці ЗСУ «накрили» артилерійську установку ворога, з якої окупанти били Миколаївщиною.
