Вища кваліфікаційна комісія суддів України – державний орган, відповідальний за підбір суддівського корпусу, переведення суддів та забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня. Зовсім нещодавно завершився конкурс на посади суддів нового Верховного суду. Чи не найважливішу роль у формуванні цього суду відіграла саме ВККС, яка оцінювала усіх кандидатів. Саме тому посада члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є дуже відповідальною і разом з тим – високооплачуваною. Щомісячно член ВККС отримує близько 225 тис. грн заробітної плати. Така висока місія та платня мала б забезпечити наповнення цього органу доброчесними, професійними працівниками з бездоганною репутацією. Однак навіть сьогодні до самих членів ВККС існує багато запитань з приводу їхніх статків та професійної діяльності пише prosud.info, передає Корупція.Інфо

Знайомтесь, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — Тетяна Федорівна Весельська.
 
 
Із офіційної біографії Тетяни Федорівни Весельської відомо, що вона народилася в 1963 році на Вінниччині. Свою юридичну освіту пані Тетяна здобула в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. А вже з 1986 року розпочала свою трудову діяльність. Спочатку вона працювала юрисконсультом Об’єднання санітарного автотранспорту Управління охорони здоров’я Київського міськвиконкому. У 1991 році Тетяну Федорівну обрали суддею Ленінградського районного народного суду міста Києва (з 2001 року – Святошинський районний суд міста Києва). У 2005 році Тетяна Весельська робить стрімкий кар’єрний стрибок та стає суддею новоствореного Вищого адміністративного суду України. А ще майже через 10 років, а саме 19 грудня 2014 року, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначив Весельську Т. Ф. членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Тож тепер пані Тетяна займається оцінюванням суддів.

 

 
Будучи суддею ВАСУ, Тетяна Весельська відзначилась дуже показовим рішенням. У травні 2012 року Київський апеляційний адміністративний суд (головуюча Денісова А. О.) виніс надзвичайно прогресивне рішення щодо мирних зібрань. Київська міська рада просила заборонити пікетування Кабміну, керуючись нормами СРСР та власним Порядком, який передбачав обов’язок організаторів за 10 днів повідомляти про мітинг.  Апеляційний суд не лише відмовився заборонити цей пікет, але й виніс Окрему Ухвалу, якою вказав Київській міській раді на неможливість застосовувати норми СРСР та необхідність привести її Порядок у відповідність до норм Конституції. Це було торжеством верховенства права, Європейської конвенції і Конституції, а ще потужним сигналом, що суди готові захищати фундаментальне право громадян на мирні зібрання. Однак ця ухвала була оскаржена і колегія ВАСУ, до якої входила і пані Весельська, скасувала її. Тим самим ВАСУ повністю заглушив ці сигнали, натомість дав чітко зрозуміти, що буде сприяти владі у бажанні забороняти протести. Саме ця позиція ВАСУ допомогла у часи Революції Гідності  судді Б. Саніну та десяткам інших суддів забороняти мітинги на Майдані та на інших площах та вулицях країни. Заборона ж цих зібрань давала право «Беркуту» розганяти «несанкціоновані мітинги».

До речі, Вища кваліфікаційна комісія суддів дозволила практично усім «суддям Майдану» успішно пройти кваліфікаційне оцінювання. Зокрема 6 травня 2016 року колегія ВККС у складі голови Козьякова Сергія Юрійовича, Тітова Юрія Георгійовича та Весельської Тетяни Федорівни підтвердила здатність здійснювати правосуддя Лічевецьким Ігорем Олександровичем. Це суддя  Київського апеляційного адміністративного суду, який підтримав рішення Б. Саніна про заборону мирних зібрань на Майдані. У цей же ж день успішно пройшов співбесіду і суддя Петрик І. П., якого через 5 місяців НАБУ затримало на хабарі.

Не виникло у цієї колегії особливих питань і до Епель Оксани Володимирівни, хоча наше розслідування доводить, що питань щодо статків цієї судді більш ніж достатньо.

Як відомо, ВККС проводила відбір кандидатів до нового Верховного суду. Тетяна Весельська входила до складу трійки, що перевіряла роботи учасників конкурсу до Касаційного адміністративного суду. І саме з перевіркою практичних завдань цією колегією виник скандал. Ось що писав про цей факт член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков: «Виглядає так, що члени ВККС, які оцінювали роботу кандидатів до Касаційного адміністративного суду вступили у змову з метою просування "потрібних" персонажів. Навіть поверховий аналіз результатів дає підстави стверджувати, що, на відміну від інших кандидатів, "адміністративникам" набагато більше балів ставили за те, чи "вгадали" кандидати неочевидне рішення справи по суті, аніж за те, наскільки якісно виписаний сам документ. Такий підхід колегії не тільки суперечить раніше прийнятим і роз'ясненим процедурам ВККС і тому є незаконним, а й прямо свідчить про фальсифікацію результатів.»
 

Після цього у ВККС вирішили повністю змінити колегію і співбесіди кандидатів у судді до Касаційного адміністративного суду проводила інша колегія на чолі з С. Козьяковим.

Говорячи про майно Тетяни Весельської, слід відзначити, що доходи у неї доволі великі.  У своїх деклараціях за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки вона задекларувала 1,4 млн грн заробітної плати.

Також у 2017 році Тетяна Федорівна задекларувала грошовий подарунок у розмірі 759 тис. грн від Ганни Миколаївни Мельник.
 

 
Втім, сума не надто велика, якщо врахувати, скільки пані Тетяна заробляє зараз на посаді члена ВККС. Станом на сьогодні вона подала 10 уточнюючих декларацій, в яких вказувала заплату на загальну суму 2,1 млн грн. Та такі кошти вона почала отримувати лише у 2017 році. Тож зосередимося на її майні до цього періоду.

У 2012 році Тетяна Федорівна придбала квартиру площею 129 кв. м. у Києві за адресою: вулиця Коперніка, 12-Д. Обійшлося пані Тетяні це житло у 1,1 млн грн. На той час Тетяна Весельська заробляла майже 250 тис. грн на рік. Тож, навіть якщо не враховувати витрати на життя – колишня суддя мала б відкладати на цю квартиру більше 4 років. Разом із квартирою пані Тетяна придбала ще і паркомісце за 87 тис. грн.

Окрім цього, у 2010 році Тетяна Весельська придбала автомобіль Lexus RX-330 2005 року випуску. Навіть сьогодні таке авто коштує не менше 13 тис. доларів.

У 2015 році, окрім вказаного майна, член ВККС також задекларувала 370 000 грн готівкою.

Та схоже наступний рік виявився для колишньої судді значно успішнішим. Зокрема у пані Тетяни з’являється ще одна квартира площею 104 кв. м., але лише на праві користування.

Історія отримання цієї квартири дуже цікава. Ще у 2010 році Вищий адміністративний суд виділив Весельській Т. Ф. як судді трикімнатну квартиру, загальною площею 103,98 кв. м., що на вул. Здолбунівській, на сім'ю з трьох осіб – вона і дві дочки.

Втім, дане житло не добудували. Від цього часто страждають громадяни, які купують квартири у недобудовах. Але судді ж – не прості громадяни. 11 лютого 2016 року Вищим адміністративним судом України отримано іншу трикімнатну квартиру, загальною площею 104,10 кв. м. (житловою площею 57,90 кв. м.) у набагато кращому районі на вул. Ернста. Рішенням Житлово-побутової комісії від 22 лютого 2016 року цю квартиру передано Весельській Т. Ф. взамін недобудованій. Це рішення було подано у Печерську адміністрацію, втім, адміністрація відмовилась виносити відповідне розпорядження, оскільки законодавство не передбачає можливість такого обміну. Важливо зазначити, що у 2016 році у Т. Весельської вже було власне житло площею 129 кв. м., а дочки вже давно не проживали з нею. Тобто потреби у поліпшенні житлових умов у неї явно не було, а судова реформа передбачала значну винагороду за її роботу у ВККС. Однак Т. Весельська не лише не відмовилась від квартири на користь тих, кому вона дійсно потрібна, але й подала позов до Окружного адміністративного суду м. Києва на Печерську райадміністрацію.

Розгляд справи відбувся з феноменальною швидкістю. Позов подано 25. 04. 16 року, а вже 30. 05. 16 року суд виніс рішення повністю його задовольнити.

Рішення ніхто не оскаржував, і 08. 07. 16 року Печерська райадміністрація винесла розпорядження про видачу Т. Весельській ордера на нову квартиру. До речі, зараз такі квартири коштують від 2 000 000 грн.

Але це ще не все. Після отримання квартири Т. Весельська дуже оперативно, у день вступу в силу судової реформи – 30. 09. 16, приватизовує її, але не на себе, а на свою 30-тирічну дочку – Напрієнко Марину Вікторівну, яка на той момент була Першим заступником начальника Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області і, очевидно, проживала в Одесі. Цілком ймовірно, що це зроблено тому, що Тетяна Весельська вже використала своє право на приватизацію.


Про майно Марини Вікторівни ми ще поговоримо, а поки повернемось до майна члена ВККС.

Декларація за 2016 рік дуже цікава появою іншого цінного майна. Зокрема Тетяна Весельська вказує одяг, меблі, сумочки Prada і LOUIS VUITTON, картини, ювелірні вироби, годинники і навіть набір каструль. Визнаємо, що вперше бачимо, щоб декларували кастрюлі. Нагадаємо, що відповідно до закону декларуванню підлягає цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Тобто вартість кожної з цих речей мала б перевищувати 137 000 грн, а отже, сумарна вартість цього майна (13 речей) – щонайменше 1781000 грн. Нагадаємо, що завданням Тетяни Весельської є оцінювання суддів, у т. ч. виконання ними законодавства щодо декларування майна, а тому ми не допускаємо, що член ВККС не обізнаний з правилами декларування і внесла у декларацію лише те майно, яке має декларуватись.

Дивним є і той факт, що пані Тетяна не пам’ятає вартість усіх цих предметів, хоча вони були придбані у 2016 році, коли вона вже усвідомлювала необхідність та важливість декларування вартості майна.

Ще більш цікавим є поява у декларації Тетяни Федорівни за 2016 рік доволі великої суми заощаджень. Мова йде про 45 тис. доларів та 775 тис. грн.

Таким чином,  у 2016 році активи Тетяни Весельської зросли тільки у готівкових коштах на 405 000 грн та 45 000 доларів США. за курсом НБУ, станом на 31.12.16 (27,19) це еквівалентно 1 223 550 грн. Навіть якщо припустити, що у пані Весельської повністю збереглися доходи за 2015 рік та не було жодних витрат за 2016 рік, то її доходи за 2 роки складатимуть 850 861 грн.

Гривневий еквівалент набутих у 2016 році готівкових коштів складає 1 628 550 грн – 405 000 грн + гривневий еквівалент 45 000 у. о. США (1 223 550 грн), що на 777 689 грн більше, ніж задекларовані за два роки доходи (1 628 550 грн – 850 861 грн).

Якщо ж взяти до уваги мінімально встановлену законом вартість цінного майна, яке підлягає декларуванню, то розмір витрат на їх придбання у 2016 році мав би складати 1 781 000 грн.

Таким чином, 777 689 грн готівкових коштів, а також сума витрат на придбання задекларованого цінного рухомого майна, орієнтовно 1 781 000 грн, не підтверджені задекларованими доходами Весельської Т. Ф., а їх джерело взагалі невідоме.

У зв’язку з цим НАБУ вже розпочало розслідування цих фактів і вбачає ознаки незаконного збагачення.

Окрім того, повну перевірку декларацій Тетяни Весельської з літа 2017 року здійснює НАЗК, але досі результатів перевірки немає.

І на останок, повернемося до дочок судді Тетяни Весельської.

Молодша дочка 21-ти річна Соловей Ольга Вікторівна на кінець 2016 року ніде не працювала і з джерел доходів має лише пенсію по втраті годувальника – трохи більше 16 000 грн.

На сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів  можна знайти декларації родинних зв’язків та доброчесності пані Весельської. Зокрема, серед родичів вона вказала зятя – Олега Володимировича Соловея, який працює в Головному управлінні Національної поліції у Вінницькій області. Якщо вірити майновій декларації поліцейського, він разом із дружиною проживають на вулиці, адже жодного нерухомого майна у них немає.

Набагато цікавішою є декларація іншої дочки – 30-тирічної Марини Напрієнко.

Як вже згадувалось старша дочка Марина Вікторівна Напрієнко у 2016 році подала декларацію як Перший заступник начальника Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області. І ця декларація дуже цікава. Зокрема вона декларує наступний склад сім’ї:

Чоловік Марини Вікторівни – Напрієнко Павло Володимирович, відомий бізнесмен та колишній помічник народного депутата Сергія Володимировича Льовочкіна. На даний момент він депутат Одеської обласної ради від Опозиційного блоку. У зв’язку з цим він теж подає декларацію.  І вона дуже відрізняється від тієї, яку подала його дружина Марина Вікторівна. Окрім значно більшого переліку майна, найбільше дивує, що версія Павла Володимировича щодо його складу сім’ї відрізняється від версії Марини Вікторівни. Своєю дружиною він називає іншу жінку.

Таку дивну ситуацію певним чином пояснює Реєстр судових рішень, звідки ми дізнаємось, що у 2017 році шлюб між Мариною Вікторівною та Павлом Володимировичем  було розірвано. Але на кінець 2016 року шлюб ще існував, а тому дані у декларації П. Напрієнка, очевидно, не відповідають дійсності.
Наразі між колишнім подружжям йдуть майнові спори.

Ми обов’язково звернемось у відповідні органи, щоб вони дали оцінку таким розходженням у деклараціях колишнього подружжя.

Щодо майна, то окрім вже згадуваної приватизованої квартири її матері, Марина Вікторівна є власником ще однієї квартири, яку вона отримала у спадок. Але володіє вона лише 50 % цього житла. Власником другої половини житла є інша дочка, вже відома нам Ольга Вікторівна Соловей. Столична квартира площею 126 кв. м. розташована за адресою: вулиця Народного ополчення, 7. Подібна квартира в цьому будинку сьогодні вартує майже 210 тис. доларів.

Окрім квартири, Марина Вікторівна успадкувала ще й 4 земельних ділянки на Київщині.

Декларація Марини Весельської також говорить про наявність у неї коштовностей, двох годинників Rolex та 25 000 доларів готівки. Сторінка у Фейсбуці засвідчує стиль життя пані Марини, що можуть собі дозволити люди з доходами явно вище середнього. У зв’язку з цим знову виникає питання: наскільки її мати потребувала отримання від держави трьохкімнатної квартири для забезпечення проживання її дочок?!

Вищезазначені факти доводять, що до Тетяни Весельської є багато питань щодо походження майна, професійної діяльності, етичності отримання та приватизації квартири при відсутності такої потреби. Але найбільше питань виникає щодо того, як такий член ВККС може належно виконувати свої функції щодо очищення судового корпусу та оцінки суддів та кандидатів на їх відповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

Чи можлива довіра до судової реформи, яка реалізовується членами ВККС, у доброчесності яких є обґрунтовані сумніви. Чи можлива довіра до суддів, які оцінюються та обираються такими членами ВККС? Чи спроможний такий орган виправдати очікування суспільства на очищення та оновлення судової системи?
Відповіді очевидні.