Представники УПЦ МП, які не захочуть приєднатися до української помісної церкви, зможуть діяти на території країни в статусі РПЦ

Про це заявив Архієпископ Чернігівський і Ніжинський, секретар Священного Синоду Української православної церкви Київського патріархату Євстратій Зоря.

«Ми не раз заявляли, що та частина Московського патріархату, яка не побажає взяти участь у створенні Єдиної помісної української церкви, має право на існування в Україні так само, як існують зараз понад сто різних конфесій», – написав священнослужитель.

За словами Зорі, єдиним нюансом є назва, яке дана конфесія повинна отримати на території України.

«Однак очевидно, що ця структура повинна носити властиву їй правдиву назву – Російська православна церква в Україні. Який статус Московський патріархат захоче закріпити за цією структурою – митрополії, екзархату або ще якийсь – це внутрішня справа російської церкви», – підсумував Зоря.

Крім того, за його словами Усі питання щодо українських монастирів, які мають статус лаври, повинні вирішуватися виключно в рамках українського законодавства. Проте, в УПЦ КП вважають, що вони мають належати до Української православної церкви.

Він підкреслив, що церковне майно належить релігійним громадам як юридичним особам. Тому, саме вони на своїх загальних зборах мають право вирішувати, кому підпорядковуватися – чи Українській церкві, чи російській.

Популярне: “Тепер позбавити людей субсидії буде складніше”: Юрист пояснила, що дає українцям нова заборона

Що стосується лавр, то вони як майнові комплекси належать державі і тільки передані в користування монастирям Московського патріархату. Наша принципова позиція полягає в тому, що в історичній перспективі ці українські святині будуть належати до Української церкви, як святині в Росії відносяться до російської церкви, святині в Румунії – до румунської церкви тощо,
– заявив архієпископ.

На його думку, на даний момент ще передчасно робити прогнози щодо майнової приналежності Лавр.

"Яким чином це відбудеться, прогнозувати рано. Найбільш ймовірно, що шляхом добровільного рішення більшості ченців цих монастирів. Але одне можна стверджувати зараз з точністю і усією відповідальністю: цей процес буде без насильства і не призведе ні до яких негативних наслідків для церкви і України. 

Можливо, це станеться через рік, три, п'ять чи десять. Насправді це не так вже й важливо. Головне, що всі усвідомлювати неминучість довершення цієї справи і необхідності дотримання принципів ненасильства", – підсумував Євстахій Зоря.