Експерти з воєнної аналітики знову підкреслюють ріст об’єму втрат російських сил у війні на території України. Унікальним розгорненням подій стало підтвердження загибелі неабиякої кількості бронетехніки від Кремля — 3000 танків, які були знищені, пошкоджені або захоплені внаслідок активних бойових дій.

Військовий аналітик і політичний експерт Олександр Коваленко оприлюднив досить приголомшливу статистику, яка припадає на термін, коли Російська Федерація святкує День Перемоги. Його повідомлення викликало хвилю обурення та обговорень у соціальних мережах, де користувачі активно реагують на кожен новий факт втрат ворога.

Під час святкування на Красній площі у Москві, коли російське керівництво відзначало «перемогу над фашизмом», Коваленко оприлюднив цифри, які свідчать про інший рівень перемоги — перемогу українських сил над агресором. За його словами, ці дані є перевіреними і достовірними.

«3000 танків — це вражаюча кількість, і це тільки ті, що ми можемо підтвердити. Справжня кількість, можливо, ще більша», — наголосив Коваленко.

Інформація про загибель танків стала частиною великого пазла перемоги України від Російської агресії. Цій країні вдалося довести свою готовність до захисту своєї незалежності та територіальної цілісності.

“Підкреслю, що йдеться саме про верифіковані дані, які від реальних відрізняються завжди в менший бік. Але кругла цифра залишається круглою!” — написав Коваленко у соцмережах.

За словами аналітиків, такі втрати для Росії не лише відображають стратегічні помилки та недоліки у її військовій тактиці, але й свідчать про рішучість української армії та ефективність її дій.

Одним із важливих аспектів цієї ситуації є стан та походження техніки, яку Росія використовує у своїй агресії. Експерт військового спротиву Олександр Коваленко розкрив деталі та причини збільшення втрат російських танків, що є кроком вперед у розумінні військово-політичної ситуації в регіоні.

За його словами, у піковий 2019 рік Російська Федерація щомісяця виводила на бойові дії близько 36 танків, але важливим є те, що це були не нові танки, а вже використовувані машини, які були зняті з консервації або піддані модернізації. Отже, зауважимо, що Росія не має повноцінного серійного виробництва танків, і більшість бронетехніки, яку вона використовує у своїй агресії, є технікою, яка пройшла відновлення та модернізацію.

Важливим моментом є те, що до початку повномасштабного вторгнення у 2019 році, російська армія отримала лише 434 танки, при цьому не було поставок танків модифікації Т-90. Ці цифри свідчать про те, що основна частина техніки, яка була передана в російську армію, була вже використовуваною та підданою відновленню чи модернізації.

Особливу увагу привертають модернізовані машини, які виводилися з консервації та передавалися військам навіть без попередньої модернізації. Це свідчить про те, що Росія намагається максимально використовувати наявні ресурси, включаючи стару техніку, щоб компенсувати дефіцит нових бойових машин.

Олександр Коваленко також розкриває, що відновлення та модернізація становить практично 90% виробничих обсягів російського військово-промислового комплексу. Основними підприємствами, які займаються цими процесами, є Уралвагонзавод, Омськтрансмаш та 103-й бронетанковий ремонтний завод у Читі.

“Повноцінний танк Т-90 з нуля УВЗ здатний випускати у кількості меншій від ротного комплекту на місяць. Тобто одиниці на місяць – від трьох до шести залежно від цілої низки факторів. За райдужних обставин, із постачанням всіх комплектуючих, річне виробництво Т-90 може бути в межах 60-70 одиниць. Але такого ніколи не було”, — наголосив Олег Коваленко.

Проте, важливо зауважити, що відновлення та модернізація мають свої обмеження, особливо коли йдеться про стару техніку. Так, за словами експерта, танки Т-72 та Т-80, які можуть бути відновлені та модернізовані, стають дедалі менше доступними. У той же час, танки Т-90 виявляються більш придатними для швидкого відновлення, проте модернізація їх також є важливою.

“Із танками Т-90 набагато простіше. Їх нещодавно виводили на зберігання, і їм приділяють мінімум уваги у питаннях відновлення, більше модернізації до версії «М» – він же «Прорив». Хоча навіть зараз нерідко можна побачити в зоні бойових дій танки Т-90А й Т-90С, що свідчить про поспішне відправлення ОБТ і не завжди достатній час на модернізацію”, — наголосив Олег Коваленко.