Чим далі від «першої столиці» тим частіше доводиться стикатися з помилкою, що у Кернеса з Добкіним зберігся якщо не тандем, то партнерські відносини, про це пише політолог Андрій Золотарьов.

Породило цей стереотип одне колись популярне відео з «нульових». Втім, як і багато стереотипів він далекий від дійсності. До того ж з тих пір багато води утекло і багато що змінилося.

Це торкнулося і відносин Геннадія Адольфовича та Михайла Марковича. З передачі «Україна з Тиграном Мартиросяном» стали відомі нові подробиці непростих якщо не сказати конфліктних відносин Кернеса і Добкіна.

Дійшло до розпоряджень Кернеса: «На поріг його не пускати». Що ж стало поворотною точкою і причиною конфлікту? Напевно те, що вони кардинально по-різному діяли в 2014 році – один «запалив» протести і кинув місто, інший зробив все можливе, щоб ситуація Харкові не зірвалася в штопор. І дійсно після цього можна сказати, що шляхи Кернеса і Добкіна розійшлися і не перетиналися.

Зрозуміло якщо вам в руки волею випадку потрапить газета «Час Добкіна» там вас спробують переконати в зворотному. До слова про претензії на роль головного послідовника Геннадія Адольфовича. У минулому році була ще одна показова ситуація коли Добкін неприємно здивував Кернеса зібравшись балотуватися на виборах при цьому навіть не потрудившись узгодити свої наміри. На мою думку, вельми показовий штрих характеризує відносини цих двох фігур ….

Нагадаємо, що ще до настання офіційного старту передвиборчим перегонам у Харкові Михайло Добкін став частим гостем телеефірів на телеканалі Ріната Ахметова.

Повертаюся до теми харківських виборів. Подивився інтерв’ю Добкіна у Влащенко. Явно іміджевий матеріал, який ще раз підтверджує, що ахметовські медіа надають всебічну інформаційну підтримку Михайлу Добкіну, пише у своєму Фейсбук політолог Володимир Фесенко.

У зв’язку з цим інтерв’ю виникає багато емоцій і питань. На словах Михайло Маркович, звичайно, герой.

А що на практиці?

23 лютого 2014 року відразу після антимайданівського з’їзду в Харкові, на який приїхав Янукович, Добкін чкурнув з Харкова. На всякий випадок. Потім повернувся, і навіть взяв участь в президентських виборах (знову-таки як кандидат від Ахметова), але без особливого успіху.

Дуже цікавий сюжет (але не в згаданому інтерв’ю) – можлива причетність Михайла Добкіна до сепаратистського заколоту в Харкові в квітні 2014 р. Деякі російські джерела говорять, що Добкін взяв у росіян гроші на підтримку цього путчу, але злякався безпосередньої участі і потім, нібито, гроші повернув. А ось Кернеса, за те, що не підтримав цей заколот, за даними тих же російських джерел, підстрелили. Ось, про що треба було б запитати Добкіна.

Ще один цікавий сюжет – кримінальні справи проти Добкіна. Відкрили справу в 2014 р, і навіть затримали (але потім відпустили під домашній арешт, а потім під “особисте зобов’язання”). Уже в серпні 2014 р справа проти М. Добкіна закрили. Для порівняння, Кернеса пресували до 2018 року, і тільки завдяки Порошенко і Грановському вдалося згорнути судове переслідування мера Харкова.

А ось хто заступався за Добкіна?

3 липня 2017 року Верховна Рада України проголосувала більшістю голосів за позбавлення М. М. Добкіна депутатської недоторканності, його затримання та арешт. І що? І нічого. Навіть не затримували. Цікаво чому? До речі, тоді Генпрокурором був Юрій Луценко. Він тепер підробляє ведучим на телеканалі “Прямий” (у Порошенка). Нещодавно Юрій Луценко взяв інтерв’ю у свого тезки – Юрія Бойка. Може тепер Ю. Луценко візьме інтерв’ю і у Добкіна?

До речі, у Добкіна і порошенківської команди, як виявилося, можуть бути і спільні позиції, наприклад, підтримка звільнення Андрія Антоненко, якого звинувачують у вбивстві Шеремета (про це Добкін сказав в ефірі у Влащенко).

А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.