Глава Луганської ОВА Сергій Гайдай повідомив, що з окупованої Кремінної і Сватового колаборанти тікають в інші населені пункти.
“Колаборанти зі Сватового та Кремінної вже тікають в інші населені пункти області. Білогорівка повністю під нашим контролем. Ворожі атаки там щодня відбиваються. На напрямок Сватове-Кремінна росіяни продовжують перекидувати більше солдатів. Будинки у селах, які орки займали вздовж лінії фронту, вже майже пусті, всіх відправляють воювати. Рашисти “просідають” на цьому напрямку і зариваються в “нори”. ЗСУ просуваються”.
У Довжанську Луганської області поранених росіян кладуть до пологового будинку та санаторіїв.
Водночас поблизу Кремінної окупанти можуть готувати провокації, переодягаючись у форму українських військових.
“Для поповнення втрат у живій силі росіяни не припиняють мобілізацію чоловічого населення на тимчасово окупованій території. В Алчевську відзначено початок чергової хвилі призову, починаючи з 9 січня. Ті окупанти, хто вже на фронті, вдаються до різного типу провокацій. Неподалік Кремінної зафіксоване використання штурмовими загонами військ РФ українського пікселя. Також росіяни можуть планувати операції під “чужим прапором” для дискредитація ЗСУ”, – ідеться в повідомленні.
Щоб відрізнити свої підрозділи від українських, вони використовують червоні, білі або сині стрічки на ногах.
“Водночас є багато тих, хто на фронт вже не повернеться. Або повернеться дуже нескоро. Госпіталі в Білокуракиному, Старобільську та Новоайдарі переповнені вщент. Як і в Довжанську – у цьому місті через брак койко-ліжок для потреб поранених росіян звільнили пологове відділення, навколишні санаторії вже теж зайняті”, – додав Гайдай.
За даними українських військових, бої за місто Соледар на Донеччині продовжуються. Українська армія зіткнулася на цій ділянці фронту із певними проблемами, але шанс утримати позицію залишається. Невеликі українські міста – Соледар чи Бахмут – потрібні Кремлю як символ. Захопивши їх, окупанти могли б виправдати другу хвилю мобілізації в Росії, що готується.
А в районі Кремінної відбувається протилежний процес. Українська армія успішно штурмує це місто. Якщо Росія втратить контроль над ним, весь фронт на Луганщині може обвалитися. Тоді українські Сили оборони відкриють пряму дорогу Луганську.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю obozrevatel.com висловив військовий експерт Олег Жданов.
«Ми штурмуємо Кремінну, і ми маємо успіхи. А для російської армії втрата Кремінної – це можливість обвалу всього фронту Луганської області. Це можливість для наших військ оточити угруповання у районі Соледара. Від Кремінної ми можемо піти на схід, на Старобільськ – а це пряма дорога на Луганськ. Але, швидше за все, якщо ми звільнимо Кремінну, ми підемо на Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Тоді й Бахмутський напрямок опиняється у півкільці. Якщо ми беремо Кремінну та рухаємось далі на Сєвєродонецьк, буде загроза оточення російських військ. До речі, в районі Кремінної російські окупаційні війська кинули в бій найкраще, що є на сьогоднішній день – десантні частини. Там вони намагаються застосовувати тактику зустрічного бою. Тобто, ми атакуємо і вони атакують», – вважає він.
Додамо, що за минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Стельмахівка, Макіївка і Білогорівка Луганської області та Спірне, Роздолівка, Сіль, Красна Гора, Підгородне, Бахмут, Кліщіївка, Предтечине, Курдюмівка, Водяне, Невельське, Красногорівка, Мар’їнка та Велика Новосілка Донецької області.
Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у ранковому зведенні 13 січня.
За минулу добу противник завдав п’ять ракетних ударів по мирних містах Костянтинівка, Краматорськ та Запоріжжя. Також окупанти здійснили 52 обстріли з РСЗВ та 18 авіаударів.
Авіація Сил оборони України протягом минулої доби завдала 16 ударів по районах зосередження противника, а також п’ять ударів по позиціях його зенітно-ракетних комплексів.
Наші захисники збили ворожий літак Су-25 та безпілотний літальний апарат типу “Орлан-10”.
Українські підрозділи ракетних військ і артилерії в свою чергу уразили три пункти управління, 12 районів зосередження живої сили та військової техніки противника, ворожий зенітний ракетний комплекс С-300, три склади боєприпасів, а також три інших важливих об’єкти окупантів.
