Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко відповів на запитання в ефірі BBC Radio 5 про можливість відмови від прагнення вступити у НАТО, щоб запобігти війні, вказавши, що Україна може проявити “гнучкість”. У МЗС запевняють, що слова Пристайка, ніби Україна готова відмовитися від курсу до Північноатлантичного Альянсу для запобігання війні з Росією, вирвані з контексту. Експерти проаналізували ситуацію для видання “Коментарі”.

Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль нагадує, що євроатлантичний курс закріплено у Конституції України. І що зараз ми працюємо над розширенням співпраці з НАТО й отриманням ПДЧ.

“Щодо заяви Пристайка важливо зазначити, що наше Міністерство закордонних справ вже прокоментувало цей випадок. І зазначило, що деякі його слова та фрази були вирвані з контексту. Втім, не виключаю, що подібні дипломатичні заяви можуть використовуватись у рамках дипломатичних ходів, щоб знизити градус напруги у зв’язку з агресією РФ”, — зазначає Катерина Коваль.

Вона також наголошує, що у статуті Альянсу закріплено – членом НАТО не може стати держава, яка має територіальні конфлікти. До того ж рішення про прийняття у НАТО нових членів мають підтримати усі чинні. Таких зараз 30, і консенсусу щодо прийняття у НАТО України там, як відомо, немає.

“Однак наш курс у НАТО, як і курс на деокупацію захоплених РФ українських територій, зупинити неможливо, – впевнена Катерина Коваль. – При цьому, у рамках роботи на дипломатичному фронті слід виявляти величезну обережність щодо будь-яких заяв, які стосуються євроатлантичного спрямування України. Важлива і реалізація потужної інформаційної політики всередині нашої країни”.

Спікер Міжнародної волонтерської спільноти “InformNapalm” Михайло Макарук, коментуючи ситуацію навколо вирваної з контексту фрази Пристайка, наголошує на важливості читати інтерв’ю уважно, причому першоджерела – мовою оригіналу.

“Другий момент. Можна будь-що говорити, але курс України у ЄС і НАТО прописаний у Конституції. Це рішення минулий парламент консолідував і створював протягом 4 років. І зумів зібрати конституційну більшість (понад дві третини нардепів – понад 300 голосів). Нинішня Рада навряд чи здатна на таке. До того ж, щоб скасувати євроатлантичну та європейську інтеграцію України, треба бути самогубцями. Адже це одразу – революція”, – пояснює Михайло Макарук.

Він також вважає позитивним, що українська дипломатія паралельно із “прокачуванням” теми НАТО досить грамотно займається невеликими регіональними союзами: ГУАМ, Люблінський трикутник, українсько-турецькі взаємини, Україна-країни Балтії, Польща-Україна-Великобританія.

Зауважимо, президент України Володимир Зеленський заявив, що лідери деяких держав натякають нашій країні, що можна “не ризикувати та не порушувати постійно питання” щодо майбутнього членства України в НАТО. На цю деталь треба звернути увагу.

Про це Зеленський сказав під час брифінгу після зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, який Офіс президента транслював у Facebook. Так глава держави відреагував на перекручені BBC слова посла України у Великобританії Вадима Пристайка щодо членства нашої країни в НАТО.

“Членства в НАТО ми б хотіли, і це було б забезпеченням нашої безпеки, нашої територіальної цілісності. Це закріплено в Конституції України”, – наголосив Зеленський.

Він додав, що відповідь МЗС України на слова Пристайка була правильною та виваженою.

Глава держави зазначив, що зараз важливо зрозуміти, як довго Україна повинна йти цим шляхом до НАТО, з ким вона це робитиме та які країни стануть нашими друзями та партнерами.

“Я вважаю, що ми повинні рухатися тим шляхом, який ми обрали, і найголовніше – щоб наша армія була потужною. А куди цей шлях доведе і коли – подивимось”, – резюмував президент.