Державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провели телефонну розмову перед початком у литовській столиці саміту НАТО.
МЗС і Держдеп розмістили короткі повідомлення про розмову, фінальну перед самітом союзників у Вільнюсі, де Україна сподівається отримати сигнал щодо перспектив приєднання до Альянсу, а також гарантії безпеки на час, поки вона залишається за межами НАТО.
Дмитро Кулеба назвав розмову “продуктивною”. “Залишається 48 годин, тож ми працюємо над тим, щоб фінальні рішення Вільнюського саміту стали перемогою для України, НАТО та глобальної безпеки. Я також подякував США за черговий неординарний оборонний пакет, який включає вкрай необхідні боєприпаси”, – розповів він.
Державний департамент повідомив, що Кулеба й Блінкен обговорили “прогрес українського контрнаступу” та підготовку до саміту. “Держсекретар підкреслив, що США незмінно підтримують Україну та потсійно надають безпекову допомогу Україні для захисту від російської агресії”, – зазначили у комюніке.
Як відомо, невелика група держав НАТО веде “несамовиті переговори в останню хвилину” з метою завершити роботу над декларацією про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО в Литві 11-12 липня.
Про це виданню Politico повідомили чотири посадовці, знайомі з ходом переговорів, пише “Європейська правда”.
США, Велика Британія, Франція і Німеччина вже кілька тижнів обговорюють це питання з Києвом, пише видання. Вони також звернулися до інших союзників по НАТО, ЄС і G7.
Ідея полягає в тому, щоб створити “парасольку” для країн, які готові надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо деталі будуть відрізнятися залежно від країни.
Ці зусилля є частиною ширших переговорів у НАТО і між кількома групами країн про те, як західні союзники повинні демонструвати довгострокову підтримку України.
Таким чином, найбільші держави Альянсу працюють над тим, щоб визначити, які проміжні зобов’язання у сфері безпеки вони можуть надати Україні на цей час.
Однак ця думка не є універсальною: країни на східному фланзі НАТО наполягають на тому, щоб Україна отримала швидший шлях до членства в Альянсі, навіть незважаючи на те, що бойові дії продовжуються.
За словами офіційних осіб у Берліні, Парижі, Лондоні і Брюсселі, які говорили на умовах анонімності, західні держави мають на меті представити свою “парасолькову структуру” на щорічному саміті НАТО.
“Дискусія триває, вона досить прогресує, навіть дуже прогресує, і ми дуже сподіваємося, що її вдасться завершити до кінця саміту”, – сказав французький посадовець на брифінгу журналістам.
Високопоставлений дипломат НАТО погодився з цим, повідомивши журналістам на окремому брифінгу, що зараз відбуваються “несамовиті переговори в останню хвилину” про те, “як це має виглядати”.
За словами іншого дипломата НАТО, обізнаного з планами, президент США Джо Байден зустрінеться з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком у понеділок в Лондоні, де їхні штаби намагатимуться узгодити деталі, що залишились, в останню хвилину.
Ініціатива може зрештою звестися до обіцянок продовжувати надавати значну частину допомоги, яку союзники вже надають: озброєння, обладнання, навчання, фінансування і розвіддані.
Але намір полягає в тому, щоб запропонувати “більш постійний сигнал єдності” для України, особливо зважаючи на те, що Київ навряд чи отримає тверду обіцянку щодо членства в НАТО, яку він хоче отримати на саміті.
“По суті, це гарантія для України, що ми ще дуже довго будемо оснащувати її збройні сили, фінансувати їх, консультувати їх, тренувати їх для того, щоб вони мали силу стримування проти будь-якої майбутньої агресії”, – сказав високопоставлений дипломат НАТО.
Однак, багато деталей цієї підтримки залишать на потім. Дипломат зазначив, що кожна зацікавлена країна повинна буде у двосторонньому порядку визначити з Україною, “якими будуть її зобов’язання. І це може бути що завгодно, від протиповітряної оборони до танків і чого завгодно”.
Минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив із “закликом до всіх країн, які хочуть підтримати Україну”, заявивши, що вони повинні “прийняти для себе рішення, які дозволять їм продовжувати надавати цю підтримку протягом одного, двох, трьох, і, якщо буде потрібно, більше років, тому що ми не знаємо, як довго триватиме військовий конфлікт”.
Окремо від декларації про гарантії безпеки, яку західні держави завершують розробляти, НАТО також розробляє нові шляхи допомоги українським військовим на майбутні роки.
