Якою має стати українська армія, щоб стовідсотково відповідати критеріям НАТО, шукала відповіді ТСН.
Найкраще уявити цей процес можна на прикладі радянського винищувача. Спершу – потрібно замінити панель приладів – вона має показувати не метри, а фути. Потім – замінити двигуни, шасі, кріплення для ракет, повністю переробити інструкції до нього. Ну, а далі навчання – пілоти, логісти, інженери і ремонтники. І не просто, щоб могли працювати з новою технікою, а й знали англійську мову, щоб розуміти і поляків, і данців, і фінів, і французів.
Це якщо стисло описати, через які трансформації проходить українська армія останнє десятиліття. До того ж, найбільше змін сталося саме за час великої війни. То – що нам уже вдалося? І чого ще бракує?
Слово Альянс говорить саме за себе – кожна країна має своє військо. І далеко не кожна з них має в арсеналі ту кількість зброї, що нині є в Україні. Утім, НАТО – це не про зброю, а про спільні правила і цінності, скріплені вони одним фундаментом – демократією.
“У НАТО всі рівні. Є країни, у яких голос звучить голосніше. Але все-таки принцип є абсолютно фундаментальним”, – додає колишній польський дипломат, який займався процесом вступу Польщі до НАТО, Роберт Пшель.
У країнах НАТО контроль над армією від імені народу виконує цивільний міністр оборони. Він формує політику, а от керує армією – військовий головнокомандувач. І цьому принципу «демократичного контролю» Україна вже відповідає.
Для військових стандарти НАТО – це речі більш приземлені й конкретні. Всі їх можна вкласти в одне слово – сумісність. Тобто, команди і завдання однаково має зрозуміти і литовець, і німець. І річ тут не лише в мові, а в системі управління і вона також стандартна для всіх.
“Тобто Швеція вийшла з якоїсь там операції, Україна зайшла. Ну, я сподіваюсь, що обидві країни будуть в НАТО, і для командування операцією ніякої різниці немає”, – зазначає головний спеціаліст управління стратегічних комунікацій апарату Головнокомандувача Тарас Дзюба.
Шлях до сумісності з арміями країн НАТО в України розпочався 2014 року. Переформатування посад, одягу, зброї, тактики. Поступово змінювалося все.
Якщо раніше ми запрошували іноземних інструкторів для навчань наших воїнів, то нині маємо мережу власних, які за зразком НАТО викладають, приміром, тактичну медицину, окопні та вуличні бої. Однак, під час війни з Росією задля безпеки цю опцію частково взяли на себе союзники – Британія, Польща, Чехія, Німеччина, Іспанія.
Там усі команди іноземців воїнам дублюють українською перекладачі. Однак – ключове для країн НАТО – це спільна мова на полі бою – англійська. Тут Україні ще є над чим працювати. Нещодавно президент Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про англійську мову. Один із пунктів, що за чотири роки нею має володіти весь офіцерський склад.
“У Польщі було багато генералів, але тільки 4 з них говорили англійською, всі вони були у розвідці. Це треба було міняти, щоби навіть говорити”, – каже про польський досвід Пшчель.
“Ми вже другий рік поспіль використовуємо озброєння країн НАТО. Так чи інакше, перші інструкції самі люди перекладали, з різних мов – запрошували своїх рідних, друзів, коханих. На ті чи інші мови перекладали інструкції на міномети, то зараз вже не так”, – додає Дзюба.
Російсько-українська війна буквально штовхнула Україну до переозброєння. Радянські запаси закінчилися ще в перші місяці. Далі наші воїни з блискавичною швидкістю опановували натівські: системи ППО, танки, гармати, на черзі обіцяні літаки.
“На полі бою Україна показала, наскільки швидко вона може це освоювати. Як швидко навчаються військовослужбовці, освоюють техніку, це також сумісність”, – зазначає Лінкявічюс.
Від літа 2022 року Україна перейшла з паперового обліку зброї на цифрову систему логістики НАТО “Логфас”. Вона допомагає побачити ширшу картину: скільки й чого потрібно і куди воно поїде. Але найбільш успішною реформою, яка показала результат у війні з Росією, на думку західних експертів, стала реформа ланки сержантів.
А от західна модель – це коли є командування, яке своїм підлеглим каже, в чому полягає суть місії і які цілі. Той командир унизу вже вирішує, як саме досягти цієї мети з мінімальними втратами. Це називається “командування місії”.
