П’ять європейських країн проситимуть ЄС подовжити заборону на імпорт українського зерна після граничного терміну, 15 вересня, щоб уникнути серйозних збоїв на ринку.    

Про це пише Reuters з посиланням на слова міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надя. 

Йдеться про Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину, які стали альтернативними транзитними шляхами для українського зерна, щоб компенсувати уповільнення експорту через чорноморські порти України після російського вторгнення 

Прямуючи на зустріч у Варшаві, Надь розповів, що п’ять країн звернуться з проханням залишити після 15 вересня заборону на імпорт чотирьох українських продуктів – пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. 

Надь додав, що більшість із згаданих держав дотримуються думки, що заборона має залишатися чинною принаймні до 31 грудня, і Угорщина також підтримала це рішення. 

У травні 2023 року Європейський Союз дозволив п’ятьом країнам заборонити внутрішні продажі української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, дозволивши при цьому транзит таких вантажів для експорту до інших країн, зокрема ЄС.  

Він також сказав, що країни обговорять варіант, коли кожен з них зможе індивідуально розширити список заборонених товарів. 

Зі слів Надя, в Угорщині ще не розпочалося збирання кукурудзи та соняшника, а українське зерно ще залишається на складах. 

“Очевидно, що Україна, враховуючи її розміри та все, що вона виробляє та експортує до Європи, навантажує ринок. Така сама ситуація склалася з курячим м’ясом, яйцями, медом”, – пояснив міністр сільського господарства Угорщини. 

Угорський міністр також зауважив, що наземне транспортування зерна коштує дорого, і запропонував ЄС надати Україні або судноплавним компаніям прогресивну субсидію на оплату транзиту, щоб дозволити відправлення зерна в альтернативні порти, аби уникнути навантаження на європейські ринки. 

Зазначимо, що тоді Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.  

“До 15 вересня 2023 року ЄС поступово скасовує виняткові та тимчасові запобіжні заходи, прийняті 2 травня 2023 року щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України”, – повідомляє Єврокомісія.

Там також додали, що сфера застосування обмежувальних заходів для цих продуктів скоротиться із 17 до шести тарифних ліній. З-під дії заборони нібито буде виключено тверді сорти пшениці, гібриди кукурудзи, а також матеріал для сівби та спельту. 

“Поетапне скасування дозволить значно покращити роботу “шляхів солідарності” та вирішити проблеми, пов’язані з вивезенням українського зерна з країни під час цьогорічного врожаю”, – вважають у ЄС. 

Та наразі жодного повернення до імпорту здійснено не було, навпаки ж – країни ЄС хочуть і надалі користуватися забороною. Раніше ж ЄС лібералізував весь імпорт з України, щоб допомогти українській економіці на тлі повномасштабного вторгнення Росії. Ці п’ять країн стали транзитними маршрутами для українського зерна, яке не могло експортуватися через чорноморські порти через війну. 

Тепер же, на додачу до заборони під питанням зависла зернова ініціатива.Однак після одностороннього розірвання угоди РФ, Україна вже розглядає можливість перевезення продовольства у рамках “зернової ініціативи” через територіальні води Болгарії та сусідньої РумуніїПро це повідомив посол України в Туреччині Василь Боднар в ефірі національного телемарафону. 

За його словами, попри те, що Росія офіційно вийшла із “зернової угоди”, своєю чергою Україна пропонує ООН і Туреччині, посередникам цієї ініціативи, продовжити її дію у тристоронньому форматі. Боднар пояснив, що вивіз українського зерна надзвичайно важливий для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.