Український військово-політичний оглядач Олександр Коваленко розповів у своєму Telegram-каналі про дії окупантів та про їхні цілі активізації.
Минулого тижня російські окупаційні війська розгорнули активну наступальну діяльність у Луганській області. З декількома цілями:
1 – виходу на адміністративні кордони області;
2 – вийти на лівий берег річки Оскол;
3… Про неї трохи згодом.
Насправді у цих планах РВВ не було нічого несподіваного. Після того, як ворога вигнали з Харківської області, вони вибрали для закріплення лінію Р66, а точніше Кремінна-Сватове-Троїцьке. При цьому відразу ж стали концентрувати сили та засоби для контрнаступу.
Також зазначимо той факт, що план про початок контрнаступу командування РВВ планувало на 24 лютого 2023 року, але воно у них тоді захлинулося так і не розпочавшись. Безліч факторів зіграли на шкоду та активізацію одного з найбільш боєздатних та укомплектованих угруповань відклали на потім. І цим згодом став липень.
Але, активізація в липні, а якщо бути точним, то за наростаючою з кінця червня стало не спланованою. До цього окупантів спонукала інтенсифікація наступальної діяльності СОУ із середини травня в районі Бахмута, а також з початку червня у Запорізькій та частково Донецькій областях.
Тобто, план виконання цілей 1 і 2 став обумовлений необхідністю виконання цілі 3 – відволікання командування СОУ і розосередження ресурсу посилення іншого ділянки фронту. Тобто первинним завданням всього настання РІВ по Лімано-Куп’янській осі є… імітація.
Зокрема, вони імітують епічний наступ, розуміння мінімального шансу на успіх, тільки з однією метою – відволікання уваги та ресурсу від Запорізької та Донецької областей, за допомогою чого тиск там, за задумом командування РВВ, має знизитися. Але в їхньому “геніальному” плані є один нюанс.
Після того як РВВ перегрупувалися і закріпилися по лінії Р66, СОУ також не втрачали часу і облаштовували оборону вже на своїх позиціях. По суті, РВВ зараз змушені наступати по такій смузі забезпечення як і СОУ в Запорізькій області, але при цьому з відкритих позицій на закриті.
Ще один дуже важливий момент – ресурс. У нашому просторі постійно звучать цифри 100 тис. л. та 900 танків. Багато вразливих осіб непритомніють коли чують такі цифри і з білим прапором в одній руці і смолоскипом в іншій тікають ретранслювати слоган “Всьо пропало!” Але…
Але, це так само як з недавньою історією про виробництво 200 чи 45 тисяч “Ланцетів” на місяць. Більшість повелося на халтурне та дуже дешеве ІПСО росіян, які на місяць можуть виготовити і 45 та 200 “Ланцетів”, але ніяк не тисяч. Аналогічно і тут – достатньо включити мозок.
Що таке 100 тис л.с.? Це 125 БТГР. Який фронт наступу Лімано-Куп’янської осі? 172 км. Який функціонал у наступі у БТГр? У січні-лютому 2023 року у напрямку Вугледару наступало 3-4 БТГр по 1 км фронту. Результат? РІВ втратити базовий функціонал БТГр у настанні ще 2022 року. Тобто…
Тобто в наступі навіть 4 БТГр на 1 км фронту це не гарантія успішного наступу для РВВ. Отже, 125 БТГр та 172 км. Далі.
Що таке 900 танків? А точніше, скільки відповідно до штатної комплектації танків має бути у складі 125 БТГр? 1375. Тобто брак 475 ОБТ, що підриває функціонал БТГр.
Далі. Вся ця маса не знаходиться одночасно у першій лінії. Вони розміщені по ешелонах і відповідно не застосовуються одночасно. Тобто ресурсу для прориву оборони СОУ по осі ще менше, ніж необхідно.
І це все, сухі цифри, що підтверджуються на практиці.
Не минуло й тижня активних дій у настанні РВВ, як їх настання впало в стагнацію, а де-не-де навіть відкотилося, через відсутність ресурсу утримувати зайняті раніше позиції. А чому?
А все тому, що потрібно масі інформації, що споживає, не просто рефлексувати на охороні цифри, 100 тисяч особового складу, 900 танків, 100500 “Ланцетів”, тактичну ядерну зброю і вибухівку на даху п’ятого енергоблоку, а включати критичне мислення. Якщо ж воно не вмикається…
Якщо ж воно не включається, то слухати тих, хто здорово і з розстановкою все пояснить, без паніки та закликів купувати йодит-калію оптовими партіями.
А тому, по Лимано-Куп’янській осі, спостерігайте за подіями без паніки. Віримо у СОУ і важливе – Слава нації!
