США запровадили санкції проти відстороненого голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького.

Держсекретар США Ентоні Блінкен у четвер, 9 грудня, оголосив про запровадження санкцій проти відстороненого голови Конституційного Суду України Олександра Тупицького.

Перед цим стало відомо, що уряд США застосував санкції проти колишнього заступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова та його фонду, передає Українська Правда.

Портнова внесли до переліку осіб за так званим “Законом Магнітського”. До цього переліку за підписом Державного секретаря США заносять високопосадовців, причетних до масштабної корупції.

В обґрунтуванні санкцій пояснюється, що Портнов налагодив широкі зв’язки з судовим і правоохоронним апаратом України через хабарництво.

“Широко відомий як судовий посередник, Портнов заслужено звинувачувався у використанні свого впливу на купівлю доступу та прийняття рішень в українських судах, а також у підриві зусиль з реформування. Станом на 2019 рік Портнов вчинив кроки з контролю за українською судовою системою, впливом на відповідне законодавство, прагнув призначити лояльних чиновників на вищі судові посади та підтримати судові рішення”, – пише Офіс з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США.

Санкції за цим законом передбачають заборону на в’їзд до США, а саме відмову в наданні візи, та блокування всіх фінансових активів особи в банках США.

Нагадаємо, Журналісти «Слідства.Інфо» отримали від джерел і опрацювали так звані «плівки Вовка», таємні записи розмов із кабінету голови Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) Павла Вовка. Вони проливають світло на велику політичну корупцію та кулуарні домовленості. Зараз суддя Вовк та деякі його колеги є підозрюваними в злочинах, щодо них тривають кримінальні процеси.

Ось один з фрагментів:

«Андрюха просто хоче, щоб всі йому подзвонили і сказали: «Андрюха, *НЕЦЕНЗУРНА ЛЕКСИКА*, всі на колінах. Що нам робити?» Просто я *НЕЦЕНЗУРНА ЛЕКСИКА* намагався Андрію пояснити, що на відстані не виходить так. Розумієш? Ну все вони, *НЕЦЕНЗУРНА ЛЕКСИКА*, як діти. Треба з кожним сісти, говорити, торгуватися. А у Андрюхи відчуття, що всі злякалися, всі хочуть, *НЕЦЕНЗУРНА ЛЕКСИКА*, просто не знають, як добігти і що зробити».

Це не монолог із якогось гостросюжетного детективу, а цитата голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Так у телефонній розмові він описував дії свого впливового знайомого. «Андрюхою», ймовірно, є колишній заступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов. А ті, кого «Андрюха» хоче поставити на коліна — це, ймовірно, судді Конституційного суду України.

На плівках розповіли, як навесні 2019 року в кабінеті голови ОАСК обговорювали вплив на Конституційний суд (КСУ) задля можливого скасування закону про люстрацію та звільнення тодішнього голови КСУ Станіслава Шевчука.

Також в інтерв’ю «Слідство.Інфо» колишній голова КСУ Станіслав Шевчук також заявив, що найбільше звільнення хотів його заступник — суддя Олександр Тупицький.

«Самий головний імпульс все ж таки – це всередині, це угрупування Тупицького, це його ядро групи, які зрозуміли, що треба діяти негайно і треба зміщувати мене. Оскільки неможливо було в законний спосіб мене змістити, вирішили обрати такий бєспрєдєл», — розповів журналістам Шевчук.

Зокрема, суддя заявив, що саме Тупицький пропонував йому написати заяву на відставку із відкритою датою в обмін на проходження потрібних рішень.

«Приходить Тупицький в кабінет і каже: «Станіслав Володимирович, ви ж розумієте, є такий висновок. Ми підемо далі, тому є пропозиція: ви пишете заяву з відкритою датою з голови, в обмін на це ви забезпечуєте проходження тих рішень, на які ми вам вкажемо». Це став шантаж, да. Тобто єдиний спосіб, що я залишусь на посаді, це те, що я стаю шісткою Тупицького», – заявив Шевчук у розмові з журналістами.

Завдяки «плівкам Вовка» журналістам вдалося з’ясувати, хто саме міг стояти у витоків сьогоднішньої конституційної кризи. Також ці записи показали масштаб політичної корупції в судовій системі, та як кулуарні домовленості кількох людей могли призвести до проблеми, яку досі не може вирішити навіть чинна влада.