ВО "Свобода" уже давно час визначитися – вони підірвані маргинали, чи люди зі здоровим глуздом
На тлі всеукраїнської радості через євротріумф Джамали деякі послідовні націоналісти зі "Свободи" вирішили ухопити і свій шматок слави, на жаль скандальної.
Спочатку такий собі професійний "революціонер" (саме так записано у його Фейсбук-профілі) зі "Свободи" Ігор Токовенко розродився опусом про те, що Євробачення – "мультикультурний фарс", бо перемогла "некорінна українка" Джамала, що свідчить про те, що "Україна не для українців", та й взагалі перемога Джамали на Євробаченні – це плата ЄС за проведення Україною виборів на окупованому Донбасі.
Коментувати маячню чергового свободівського "революціонера" не було б жодного сенсу, перш за все через її очевидну тупість, тим більше, що в голові у Токовенка з часом щось таки клацнуло і свій пост він врешті видалив. Отже, все можна було б списати на казус виконавця. От тільки його вже встигла поширити "орлиця" Ірина Фаріон, яка в ієрархії "Свободи" посідає значно більш високе місце і її думка, навіть якщо вона є особистою, сприймається уже як позиція партії загалом.
До того ж пані Фаріон не лише поширила допис однопартійця, а й супроводила його власною думкою. "Коли спостерігаю нині за істеричною попсою від евробачення, згадую глибокого В. Липинського: "Чи справді вічно тяготітиме над Україною це прокляття демократичного вирівнювання нації по найнижчим типам – і людей, і ідей?", – зазначила вона, піднявши тему "некорінної" Джамали на загальнодержавний рівень дискусії (Хай там як а пані Фаріон екс-нардеп та політик всеукраїнського масштабу), а це вже потребує певних роз'яснень.
З постів Токовенка та Фаріон логічно випливає, що кримські татари – "некорінні українці" і відповідно "найнижчий тип людей", тобто не вповні повноцінні люди і громадяни. І така позиція – це вже ніякий не український націоналізм, а звичайнісінький нацизм з расовонеповноцінними унтерменшами. Звісно, пані Фаріон може з'їхати з теми, заявивши приміром, що, на відміну від Токовенка (думку якого ніяк не поділяє), мала на увазі не персонально Джамалу з її некорінною національністю, а поп-естраду загалом. Мовляв, попсу ніхто не назве найвищим досягненням людської культури. Але таке виправдання буде надто вже неоковирним, і навіть у відв'язці від поста Токовенка думка Фаріон буде нічим не виправданою образою персонально Джамали. Попри будь яке особисте ставлення до попси як культурного явища, кримсько-татарську співачку вкрай складно звинуватити і в непрофесіоналізмі, і у відсутності громадянської позиції чи звичайної людської порядності.
А тепер повернімося до "революціонера" Токовенка, від слів якого про "некорінну Джамалу" Фаріон поки навіть не спробувала відхреститися, то ж ми мусимо сприймати ці екзерсиси революціонера як консолідовану думку і його, і Фаріон.
І тут варто підкреслити, що попри відверто нацистську міркування щодо "некорінних" і через це неповноправних народів, Джамала персонально, і кримські татари загалом, є, поза всякими сумнівами, корінним народом України. За логікою здорової людини, а не Фаріон чи Токовенка, якщо Крим – це Україна, то корінне населення Криму (сподіваюсь Фаріон не заперечуватиме, що корінним населенням Криму є саме кримські татари) не може не бути одним з корінних народів України. Це по-перше, а по-друге, відмовляти кримським татарам в повноправності через якусь їхню "некорінність" – це, щонайменше тупо і недалекоглядно, адже замість природного союзника проти головного ворога – путінської Росії, ми отримуємо ще одного ворога. І не треба тут згадувати стосунків українців і кримських татар в середньовіччі – вони були різними, в тому числі і союзницькими, але будь-які старі образи не мають до сьогоднішньої ситуації жодного відношення.
Ну, і на останок, теза Токовенка про перемогу Джамали в обмін на здачу Донбасу – це вже просто ідіотизм десь далеко з-за меж здорового глузду. Depo.ua уже неодноразово писав, що всі волання про "зраду" і викручування Європою Україні рук, аби "злити" Донбас на умовах Путіна, не мають під собою жодного серйозного підґрунтя хоча б тому, що у ЄС просто немає важелів змусити Україну це зробити, навіть якщо б вони і мале таке бажання. А ставити на один щабель окуповані території з купою міст та мільйонами населення і перемогу в конкурсі поп-пісень, нехай і доволі популярного в країнах Східної Європи, здатен хіба що пацієнт психлікарні.
В підсумку всієї цієї історії мусимо зазначити, що керівництву партії "Свобода" було б непогано висловити своє офіційне ставлення і до Токовенка, і до Фаріон, і до Джамали з кримськими татарами. Зрештою, окрім сумнозвісної Фаріон в цій політсилі є і більш-менш притомні політики, і треба уже визначитися: або "Свобода" – це збіговисько слабоадекватних людей з неонацистськими закидонами, або ж – більш-менш поважна партія, де людям, які вважають кримських татар унтерменшами місця бути не може.