Скандальна українська поетеса і перекладач Євгенія Більченко заявила, що, незважаючи на відвідування Майдану під час Революції Гідності, ані його ідеологом, ані активістом вона не була, проте відчуває за собою провину через те, що частково підтримувала акції протесту, передає Корупція.Інфо
Популярне: “Таємно і без ЗМІ”: Савченко їздила до главарів “ДНР”, а все тому…
Таку думку вона озвучила в інтерв'ю проросійському сайту "Україна.ру".
"Я – винна. Винна в тому, що я не бачила. Точніше, спрацьовував такий психологічний механізм, коли не хотілося бачити очевидне. Особливо на початку цих подій, тому що ні ідеологом, ні активістом другого Майдану я не була. Я була людиною, яка постійно там була присутня, всередині певного середовища. у мене не було достатніх знань. Коли ти живеш в Україні, і коли ти залучений в події зсередини, і бачиш, що, як мінімум, дві третини міста співчувають і переживають тому, що відбувається на Майдані, ти внутрішньо і емоційно знаходишся в стані переживання протесту проти насильства", – запевняє Більченко.
Також поетеса зазначила, що в період її відвідування Майдану і написання віршів про нього вона не вважала його середовище ліберальним або націоналістичним. На думку жінки, тоді там панувала специфічна студентська атмосфера "вониждітей", які страждали через насильство.
"Підтримуючи цих людей, всі ці націоналістичні моменти сприймалися мною як надлишок, як щось випадкове, маргінальне. Мені здавалося, що все це пройде, як тільки буде вирішена основна проблема щодо захисту права людини на самовизначення. Я пам'ятаю, як тільки починалися всі ці події на Майдані, то ми з моїм другом, а він росіянин, дуже сильно виступає за "рускій мір", ходили на Майдан. Він навіть плакав, співчуваючи тим, хто виступав на захист своїх прав. Мені здавалося, що треба бути зі своїм народом. Там, де мій народ на нещастя був. Ти тут нічого не можеш зробити. А все інше – організації, прапори, символи – воно було присутнє в моєму житті, але десь на кордонах. Моя вина в тому, що я ігнорувала ці ознаки", – виправдовується Більченко.
Крім того, вона стверджує, що її ні разу не запрошували виступати на націоналістичні арт-майданчики Майдану, оскільки Більченко є "яскравим російськомовним поетом". Більш того, поетеса поскаржилася на те, що її не пустили на головну сцену. У уьому Більченко побачила доказ того, що Майдан став рупором політичних сил, а не місцем волевиявлення українців.
"Цивільний протест був в результаті використаний для націоналістичного перевороту. 21 лютого ми з моїм другом не відчували перемогу, просто сиділи бухали і плакали, навіть потім не змогли бути присутніми на похоронах Небесної Сотні", – завершила свою "сповідь" поетеса.