У путінських військових злочинців відкриваються чергові сумні перспективи на фронті Херсонської області. Окупаційні війська РФ не зможуть утримати лівобережну частину Херсонської області.
Про це заявила речник прес-центру сил охорони та оборони оперативного командування “Південь” Наталія Гуменюк.
Ворог усвідомлює своє сумне становище та готується до здачі чергових позицій.
Загарбники замінували берегову лінію лівобережжя Дніпра та облаштують вогневі позиції углиб на 15-20 км. Опубліковано мапу відходу та місця, куди дістає українська арта.
“Росіяни вже розуміють провал своєї військової стратегії… ЗСУ продовжують встановлювати вогневий контроль над транспортними артеріями противника. Українська артилерія вже може досягати тих рубежів, які вони будують на лівому березі Дніпра в районі Вірменська”, – пояснила вона в ефірі телеканалу “Еспресо” .
Армія Путіна взяла за основу багатошарову оборону, через яку й відступала з правого берега Дніпра під Херсоном, і зараз облаштовує такі самі оборонні позиції на лівобережжі.
“Противник розуміє, що доведеться відступати”, – робить висновок Гуменюк.
Після звільнення Херсона та прилеглих територій росіяни продовжили зміцнювати свої позиції на південь від Дніпра. Втеча з правобережжя дозволила кремлю перекинути свої війська на інші напрямки, зокрема на Запорізьке. На цьому напрямі поки що не було зафіксовано нових фортифікаційних споруд, як у Херсонській області, де ворог збудував три лінії траншей і дотів.
Виняток — захисні споруди поблизу Маріуполя: росіяни розмістили у глибокому тилу пірамідальні протитанкові укріплення, так звані «зуби дракона», щоб запобігти просуванню ЗСУ у разі прориву.
Південний напрямок є найбільш перспективним для того, щоб прорвати оборону російської армії, вважає підполковник запасу Армії оборони Ізраїлю Ар’є Зайден:
«Наприкінці листопада на півдні закінчується сезон опадів, випадає сніг, буде холоднішим. Січень та лютий дуже вітряні, сухі, температура мінусова. У степу техніка зможе спокійно їздити»,-заявив він Суспільному.
Збройні сили продовжують бити за позиціями окупантів у Запорізькій області — періодично з’являються повідомлення від Генштабу про сотні поранених загарбників. Сама ж лінія фронту на півдні тягнеться приблизно на 200 км.
«Двохрівневу систему захисту використовували в Радянському Союзі, а зараз, ймовірно, нею користуються і росіяни: два батальйони попереду та один позаду. Кожен батальйон може перекривати щонайбільше чотири кілометри. У росіян немає стільки сил, щоб усю цю лінію утримати впритул. Тому, найімовірніше, ЗСУ знайдуть щілину в обороні, зможуть пройти та розвинути наступ», — зазначає Ар’є Зайден.
За його словами, найбільшим успіхом було взяття Мелітополя, який зараз є ключовим транспортним вузлом окупантів.
«Якщо росіяни здадуть місто, це кінець для них, тому що тоді все угруповання залишиться без логістики, а отже, буде знищене або вимушене тікати», — розповідає Зайден.
Як зазначає підполковник, для вагомої переваги необов’язково заходити до самого Мелітополя — достатньо тримати під вогнем артилерійським логістичні артерії поблизу міста: рокадні та автомобільні дороги, що сполучають захід та схід.
Залізнична колія до Мелітополя вже під прицілом Збройних сил: військові пошкодили міст у районі Чернігівки. Тож тепер, як зазначають у Генштабі, окупанти не зможуть його використати.
Для забезпечення ворожого угруповання на півдні є ще Керченський міст, прохідність якого нині зменшена вдвічі. Але логістику з Криму можна зруйнувати, взявши повністю під вогневий контроль дороги, що ведуть з півострова до материкової України. Це можливо зробити, каже генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко, тому що ЗСУ вже атакували об’єкти, розташовані набагато далі в тилу ворога: наприклад, аеродром поблизу Джанкоя.
«Щонайменше, для цього ми маємо ракети «Гарпун» і «Нептун», які мають достатню для цього дальність польоту», — каже Романенко.