Росія захопила менше 200 квадратних миль території України за останні пів року, повідомляє The Telegraph.
Під час свого великого наступу, який розпочався в жовтні 2023 року, російським військам вдалося захопити лише 195 квадратних миль (500 кв. км) української території.
Втрачаючи по 1000 осіб на день убитими або пораненими під час самогубних атак на українські позиції, РФ відвоювала територію, яка удвічі менша за Ратленд, найменше графство Англії, пише британське видання. Проте російські війська все ще становлять серйозну загрозу, оскільки вони краще оснащені:
«Матеріальні обмеження обмежують можливість українських сил проводити ефективні оборонні операції, водночас пропонуючи російським силам гнучкість у проведенні наступальних операцій».
Варто також відзначити, що через тиждень після теракту у Москві, Кремль продовжує заявляти про причетність України, що свідчить про намір Путіна посилити ескалацію. Про це заявила експертка з російської зовнішньої політики та безпеки Ханна Нотте в колонці The New York Times.
«З точки зору Путіна, ескалація в Україні на лінії фронту та посилення повітряного бомбардування українських міст – має багато сенсу. Це показало б пересічним росіянам, що тих, хто ,нібито, завдає їм шкоди, буде покарано. Це також відвернуло б увагу від неспроможності органів безпеки запобігти нападу і, можливо, навіть залучило б більшу підтримку війни», – пише Нотте.
Втім, на її думку, Путін і без теракту у Москві був готовий посилити тиск на Україну на фронті та в тилу. Особливо після «переобрання» його на посаді.
«У військовому плані російські війська зараз мають перевагу над Україною і в техніці, і в особовому складі. Час теж вдалий: оскільки західна військова підтримка Києва загрузла в невизначеності, наступні кілька місяців відкривають Москві вікно можливостей для нових наступальних дій», – вважає експертка.
Паралельно з ескалацією в Україні, Путін також активізувався і на зовнішній арені. Про це свідчить і відмова від перемовин із США стосовно запобігання поширенню ядерної зброї, й небажання розв’язувати інші проблеми на міжнародному рівні.
«Російський уряд також став більш нахабним у підбурюванні антизахідних сил по всьому світу. Вони зблизилися з Північною Кореєю, підтримали військові диктатури в африканському регіоні Сахель, заохочували Іран та його проксі-мережу. Скрізь, де є загроза інтересам Заходу, російська військова підтримка чи політичний патронат не відстає. У цій атмосфері війна в Україні сприймається як одна з багатьох проблем», – пише Нотте.
Водночас авторка переконана, що однією з причин такої нахабності РФ стала пасивна реакція Заходу. Навіть через два роки великої війни Європа все ще «готується відповісти рішуче». Вони не надто активно відправляють Україні допомогу. А майбутні вибори президента в США не дають змоги Вашингтону підтримати Київ.
«Попереду на Україну чекають важкі місяці. У будь-якому разі напад на Крокус Сіті Хол у Москві — який брутально перекреслив слова Путіна щодо забезпечення безпеки Росії — ймовірно, погіршить ситуацію. Маючи ініціативу на полі бою, Росія незабаром може почати використовувати свою перевагу», – підсумовує Нотте.
А от журналісти британського видання The Economist прогнозують, що новий великий наступ Росії, який, ймовірно, розпочнеться влітку цього року, стримати буде значно важче, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Таку нібито неквапливість у виданні пояснюють тим, що український уряд все ще має сподівання на контрнаступ ЗСУ і “боїться думки про те, що нинішня лінія фронту може перетворитися на щось дуже схоже на кордон, що відріже п’яту частину країни і позбавить її більшої частини виходу до моря”.
“Ідея про те, що ця лінія може стати основою майбутніх мирних переговорів, – це саме те, чого Зеленський хотів уникнути», – зазначається в публікації.
Британські журналісти стверджують, що теперішні загрози з боку РФ «настільки великі, що це найменш поганий варіант».