Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський заявив, що швидкі результати нинішнього наступу Збройних Сил України “практично неможливі”.
Про це він повідомив в інтерв’ю ВВС.
Щодо Бахмуту – у відповідь на питання, чи ставить за мету відвоювати місто, відповів: «Так, звичайно. Я намагаюся це робити».
Але навіть він визнає, що довгоочікуваний український наступ на кількох фронтах, який минуло більше місяця від початку, йде повільніше, ніж багато хто сподівався.
За його словами, на сході, як і на півдні, територія вкрита мінами та оборонними загородженнями. Росіяни, каже він, мають багато опорних пунктів: «Тому наше просування справді йде не так швидко, як хотілося б».
Але генерал Сирський вважає, що Україна все ж має одну явну перевагу.
«Я вважаю, що єдність нашого військового керівництва та довіра наших солдат один до одного є сильною стороною нашої армії».
Це різко контрастує з російською військовою ієрархією, яка, здається, страждає від внутрішньої боротьби, коли старші офіцери усунуті від командування.
Генерала Сирського захоплює його оточення, яке захоплюється його відданістю, рішучістю та хитрістю. Релаксація – це щоденні заняття в тренажерному залі. Він спить лише чотири з половиною години на добу.
На південь і північ від Бахмута Україна каже, що відбила у росіян майже 30 квадратних кілометрів території.
Для нього відвоювання Бахмута також є «справою честі»: «Ми втратили багатьох наших побратимів, наших військовослужбовців, коли захищали Бахмут… тому ми просто повинні його повернути».
Заступник міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що російські сили в місті незабаром опиняться в пастці. Але артилерійські снаряди все ще летять зі сторони ворога на українські позиції.
Полковник Олександр Бакулін, командир 57-ї бригади в свою чергу розповів журналістам, що зараз росіяни у біді.
Він каже, що не недооцінює свого ворога, але регулярні російські війська, з якими він зараз стикається, не схожі на найманців Вагнера Євгена Пригожина, які зрештою захопили місто на початку цього року.
Ваґнер, за його словами, «був незручним ворогом… вони вбивали заради вбивства».
«Якби трішки постаратися, то Бахмут можна було б оточити», — каже полковник Бакулін. Всупереч загальноприйнятій військовій думці, він також каже, що його втрати під час наступу були меншими, ніж коли його підрозділ був нерухомим, захищаючи місто.
Рух вперед, хоч і повільний, каже він, також підвищив моральний дух, тому «втрати легше переносити».
Чисельність українських військ на східному фронті вперше зрівнялася з російськими – близько 160 тисяч. Однак Україна все ще перевершує російська артилерія.
Чи може динаміка змінитися з надходженням касетних боєприпасів, що постачаються США, які містять десятки невеликих бомб, які можна розпорошити на більшу територію? Понад сто країн їх заборонили.
Полковник Бакулін каже, що вони потрібні, щоб «нанести максимальної шкоди піхоті противника». «Чим більше піхотинців тут гине, тим більше їхні родичі в Росії запитуватимуть свій уряд «чому?».
Але, додає він: «Я не можу сказати, що касетні бомби вирішать усі наші проблеми на полі бою».
Він також визнає, що вони є суперечливою зброєю: «Якби росіяни не використовували їх, можливо, сумління не дозволило б нам це зробити».
Генерал Сирський підтвердив, що американські касетні боєприпаси вже прибули в Україну і будуть готові до використання протягом кількох днів. Ми бачили, як надані США гаубиці М777, які стрілятимуть снарядами, вже на позиціях навколо Бахмута.
Генерал каже, що відвоювання міста мало б не просто символічне значення. Він стверджує, що Бахмут також має стратегічне значення – як ворота до інших ключових міст регіону.
Але, каже: «Наш народ чекає перемог. Їм потрібні маленькі перемоги».