За дев’ять місяців окупації Криму великий бізнес півострова, попри санкції і обмеження Києва та Заходу, не тільки вижив, а й навчився успішно торгувати і з Україною, і з Росією. Для цього він за потреби прикривається то жовто-блакитним прапором, то триколором.
Не вірите? А ви не звертали увагу, скільки кримських товарів, маркованих як українські, лишається на полицях наших крамниць? Та насправді, купуючи все, де написано, що Крим – це Україна, ви автоматично фінансуєте російських окупантів та їхню армію. Або ризикуєте купити контрафактну продукцію. Тож будьте пильні, готуючи щедрий стіл до новорічних свят.
Завод шампанських вин «Новий світ», директорка якого як депутат парламенту Криму голосувала за приєднання до Росії, продовжує так само впевнено крокувати й Україною. Хоча підприємство «націоналізували» маріонетки Кремля і його продукції не повинно бути в Україні, «новосвітівське» ігристе вино активно продають в українських супермаркетах – тільки вже без етикеток з картою та прапором Росії.
Цю партію датовано травнем. Вона заманює українських патріотів написами «Судак» та «Виготовлено в Україні». Та може, це виняток? Хитрий трюк, який поки що не помітили фіскальні органи?
Наші знімальні групи пройшлися багатьма магазинами у Сімферополі та Києві разом з експертом «Майдану закордонних справ», що складає чорні списки порушників санкцій. І в столиці України, і в Криму ми виявили цілу купу продуктів, виробники яких спритно працюють за принципом «і вашим, і нашим». І це явище носить масовий характер.
Наприклад, подвійне «громадянство» можна побачити на пляшках з вином. Ящики з кримською продукцією для російського та українського ринків у сімферопольських магазинах стоять поряд, Тільки штрих-коди в однакових товарів різні. І це не випадковість.
«Возникает вопрос: чье это предприятие? Или оно готово быть резидентом любого государства, где только можно продать свою продукцию? В мире вообще-то так не бывает, и это не признается», — зазначає експерт «Майдану закордонних справ» Юрій Смелянський.
Ще один приклад – відомий коньяк, завод-виробник якого розташований у Красногвардійському районі окупованого Криму.
Та на цій пляшці виробником вже вказане одеське підприємство, а офіційним дистриб’ютором – приватне підприємство «Бель» з адресою в окупованому Донецьку. Найгірше, що в базі ЄДРПОУ взагалі немає підприємства «Бель» із донецькою пропискою.
«Хотелось бы верить, что этот коньяк действительно разлит в Крыму. Хотя могут возникнуть уже и другие подозрения – что этот коньяк разлит где-нибудь в подвалах города Донецка или прилегающих регионов и никакого отношения к крымским коньякам не имеет», — каже Юрій Смелянський.
На полицях київських супермаркетів ми знайшли копчені крильця відомого кримського виробника «Дружба народів», який входить до холдингу «Миронівський хлібопродукт» екс-заступника глави Адміністрації президента України Юрія Косюка.
Компанію ще влітку перереєстрували за російським законодавством, і ковбаси та м'ясо під відомою торговою маркою тепер відправляють на Кубань.
Однак, за словами продавців київських магазинів, вони також без особливих проблем отримують цей кримський продукт. Але не напряму, а від постачальників… з Донеччини.
Не менше вміння працювати на два фронти виявили виробники рибних консервів відомої торгової марки, що належить умовній групі компаній «Інтеррибфлот». Її виробничі потужності знаходяться у Севастополі – кілька рибоконсервних заводів та допоміжних підприємств.
В українських реєстрах ТОВ «Інтрерибфлот» зареєстрований за київською адресою, а «Інтерибфлот-Крим» – у Севастополі. Віднедавна обидві фірми мають російських двійників – ТОВ з такими ж назвами та адресою у Севастополі, і спільними засновниками.
Це Володимир Нігар, що входить до громадської ради російського губернатора Севастополя (допомагає розвивати рибну промисловість), та Володимир Гельвановський – екс-депутат міськради від Партії регіонів, що голосував за проведення референдуму та приєднання до Росії. Однак усе це не завадило зберегти український ринок збуту.
Неймовірно, але товарам із окупованого і начебто заблокованого санкціями Криму потрапляти на полиці українських магазинів і до нашого столу дозволяє закон України, який оголосив анексований півострів вільною економічною зоною. Він же звільняє підприємства, що працюють у Криму, від сплати податків до українського бюджету. Але при цьому податки вони платять країні-окупанту, за законами якої реєструються.
Щоб отримати право чіпляти наліпку «вироблено в Україні», бізнесменам достатньо мати старий, довоєнний, сертифікат або взяти новий у Торгово-промисловій палаті на неокупованій території. Кажуть, процедура швидка й недорога.
Скільки таких товарів із подвійним «громадянством». завдяки цьому. поставлено на материк за час окупації і скільки на такій толерантності наших урядовців втрачає бюджет України, підрахувати неможливо – статистика відсутня.
Однак зрозуміло, кому такий заробіток на ностальгії українського споживача вигідний. Мова йде не тільки про кримських виробників.
– Фактически, украинцы, покупая на Новый год эту продукцию, и не только шампанское, но и другой ассортимент, финансируют деятельность оккупационного правительства и оккупационную армию, которая расположена на территории крымского полуострова. Зазначає Юрій Смелянський.
Ми відправили інформаційні запити Державній фіскальній службі України і, прихопивши наші зразки, спробували одразу отримати відповідь на найголовніше запитання: чи легальна це продукція? Перша реакція директора департаменту Державної фіскальної служби Віктор Косарчук була безапеляційною:
– Це контрафакт
Згодом, ознайомившись з усім запропонованим асортиментом, Віктор Косарчук запропонував розглянути питання ретельніше і співпрацювати:
– Треба, щоб ви оформили це у вигляді листа на ім’я першого заступника голови Державної Фіскальної служби Хоменка Володимира Петровича. За таких обставин ваше питання буде ретельно вивчено оперативними працівниками, і прийняте процесуальне рішення стосовно порушення кримінальної справи.
В очікуванні результатів перевірки ДФС можемо констатувати очевидне. Поставки підприємств з окупованого Криму на ринки двох країн, але з податками одній – окупанту – стали можливими завдяки діям українських законодавців та спритності бізнесменів. Закон про вільну економічну зону «Крим» породив безліч можливостей для зловживань.
Під виглядом української продукції, виготовленої у Криму, на наш стіл може потрапити будь-що.
І якість цього товару наші контролюючі органи перевірити просто не зможуть. Навіть якщо захочуть.
За матеріалами: Слідство.інфо
