В Україні майже півсотні різних федерацій спорту. І більшість з них очолюють політики чи чиновники, передає Корупція.Інфо

Популярне: СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО!!! Нацбанк попередив українців про новий катастрофічний стрибок цін на газ

Цього тижня підозрюваний у корупції екс-головний податківець Роман Насіров одягнув головне кімоно України. Очолив Федерацію дзюдо. Причому на виборчій конференції дзюдоїстів його підтримали майже одноголосно.

А от у соцмережах на нове призначення колишнього керівника ДФС відреагували фотожабами.

Хоча чому тут дивуватися, каже політтехнолог Сергій Гайдай. Адже політик у спортивній федерації – досить популярна піар-технологія.

Радник міністра внутрішніх справ, а до того головний борець із наркотиками Ілля Ківа виявився теж великим спортсменом. Він очолює аж дві федерації – дворового футболу та доміно.

Щоправда свої спортивні турніри Ківа проводить нечасто. Хоча плани на популярну в радянські часи гру в нього великі.

Попри бажання деякі політики могли б легко очолити, наприклад, Федерацію боїв без правил. Взяти хоча б депутата Опозиційного блоку Нестора Шуфрича, який володіє і чорним поясом з панкратіону, і зеленим з карате.

Водночас завжди в тренді – Федерація кінного спорту. Тривалий час нею опікувався екс-нардеп втікач Олександр Онищенко. Одним із членів цієї федерації є досвідчений коняр і депутат Валентин Нечипоренко.

А от Микола Томенко просто універсальний політик-спортсмен. Він і професійний шахіст, і парламентський тенісист. Хоча є почесним президентом лише однієї федерації – з біатлону.

Свою спортивну організацію має і колишній соратник Томенка, депутат від Батьківщини і віце-президент Федерації тенісу Андрій Кожем’якін.

Є у Верховній Раді навіть важкоатлет – позафракційний депутат Олександр Герега.

Народний депутат Андрій Павелко очолює найпрестижнішу в Україні Федерацію футболу, на головування в якій завжди було чимало претендентів, та й очолювали її свого часу навіть прем’єр-міністри.

Не менш відомий політик, бізнесмен та екс-голова Держкомпідприємництва очолює в Україні баскетбольну федерацію.

Михайло Бродський запевняє: він у баскетболі – не випадкова людина, із м’ячем дружить вже 25 років. До того ж, він співвласник баскетбольного клубу Черкаські мавпи.

Але невже всі політики так люблять спорт, що виключно заради нього й очолюють свої федерації?

Спортсменам окрім репутації потрібні гроші, чим політики та чиновники й користуються. А звідси й бюджетне фінансування, різні гранди та спонсорська допомога.

І звісно, головування у федераціях – дає політикам статус, нових прихильників і головне – вихід на міжнародну арену.