56-річний монтажник Ігор Троцький був важко поранений омонівцем ввечері 9 серпня на проспекті Машерова в Мінську.
Троцький розповів Радіо Свобода, що участі в протестах не приймав, але все одно був поранений.
Незважаючи на те, що чув тільки один постріл, який був в нього зроблений, він отримав цілих шість пластикових куль «розміром з оливку» і переніс кілька операцій.
На проспекті Машерова в Мінську в той вечір були поранені світлошумовими гранатами і гумовими і пластиковими кулями кілька людей. Двоє були вивезені машинами швидкої допомоги і лікувалися в цивільних лікарнях, четверо, в тому числі і Троцький, були відправлені до військового госпіталю. Справу про поранення Троцького досі не відкрито, але його самого допитували слідчі і вилучили його одяг, в якому він вийшов на вулицю 9 серпня.
Троцький розповідає, що політикою ніколи не цікавився, але любить історію і захоплюється нумізматикою. Увечері 9 серпня чоловік вийшов на прогулянку. Він був один, прапорів у нього з собою не було. За його словами, гуляючи по вулиці, він нічого не кричав.
Ігор опинився біля стели на проспекті Машерова. ОМОН, за його оцінкою, стояв приблизно в 150 метрах від нього.
– Фургон зупинився, з нього вискочив співробітник ОМОНу і вистрілив в мене. Спеціаліст, теж колишній омонівець, сказав мені, що в мене стріляли, швидше за все, з дробовика. Постріл був один, а вилетіло, як пізніше з’ясувалося, цілих шість куль, – розповів монтажник. – Дві кулі потрапили в праву руку, дві в бік, дві в ногу, одна з них розбила телефон. У машині швидкої допомоги з мене вийняли дві кулі: я їх бачив, вони були розміром з оливку.
– Ще хвилину тому .. І люди які стояли далеко від мене, побігли мені на допомогу. Але машини швидкої допомоги були поблизу, мабуть чекаючи серйозних подій, – пояснив він.
Пораненого Троцького доставили в 432-й Військово-медичний клінічний центр Збройних сил Республіки Білорусь. Як пізніше розповіли медики, в ніч з 9 на 10 серпня тільки у військовий госпіталь надійшло 30 чоловік з вогнепальними пораненнями. На наступний день поранення отримали ще близько 70 осіб.
Ігор розповідає, що першу операцію йому зробили в ту ж ніч, а потім його тричі відправляли в реанімацію. Також 10 серпня лікарі провели йому діагностичну лапароскопію, щоб визначити, чи залишилися ще кулі всередині тіла.
– Десятого серпня зробили надрізи біля пупка, вставили пристрій і переконалися, що куля не застрягла у внутрішніх органах. Мене тричі відправляли в реанімацію, – згадує він. – Чотирнадцятого серпня мені зробили другу операцію. Якось було складно дістати ці кулі: мені порізали бік в зовсім іншому місці. У мене були рвані рани від пластикових куль, я весь посинів.
Операції, за його словами, пройшли добре.
За його словами, серед тих, хто лікувався в госпіталі, були поранені в спину, голову, руки, ноги – і гумовими кулями, і пластиковими, і осколками світлошумових гранат.
– Був хлопець з повністю зламаною п’ятою, на якій не було навіть м’яса – стирчала гола кістка, – згадує Троцький.
Вранці 10 серпня його, як і всіх інших поранених, допитали співробітники Слідчого комітету, які приїхали до військового госпіталю.
Сімнадцятого серпня Троцького виписали з військового госпіталю. Лікування він продовжив в поліклініці, 27 серпня йому зняли шви. Але на той момент рани все ще кровоточили і Ігор, за його словами, погано себе почував.
Після виписки з лікарні Ігор Троцький був направлений на судово-медичну експертизу. Він пройшов обстеження, і лікарі пообіцяли відправити висновок до Слідчого комітету – і обіцянку свою дотримали. Але справу стосовно того, хто стріляв в Троцького, за словами монтажника, так і не було порушено.
-Я розумію, що немає сенсу вимагати серйозного суду. Кримінальну справу ще не порушено, але є сотні покалічених і поранених. Вони зроблять мене винним, – побоюється Ігор.
У свою чергу, як відзначають експерти, саме такі одкровення простих білорусів і доводять Лукашенка до істерики. Адже все це буде потім використано в Гаазі проти самого диктатора.
