Українські військові посилили посилила вогневі позиції та перекинули свої резерви на Лимано-Куп’янський напрямок, щоб унеможливити рух російських окупантів.
Про це повідомляє речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий в ефірі телемарафону.
Череватий зауважив, що Лимано-Куп’янський напрямок був на постійному контролі у командувача. Так, він особисто відвідав всі ключові бригади, які безпосередньо забезпечували там стійку оборону.
“Були віддані безпосередні чіткі накази на побудову ешелонованої оборони. Посилені наші вогневі позиції, надані певні методичні рекомендації, перекинуті резерви. Відтак це дозволило унеможливити рух ворога”, – сказав Череватий.
Після провалу при прориві на Лиман і наступу на Борову командування Російських окупаційних військ вирішило рушити на Куп’янськ. Цілком очевидний і очікуваний крок від ворога. І якщо це було очевидно мені, то зрозуміло, що це було передбачено і нашим ГШ ЗСУ. Пише аналітик “Інформаційного спротиву” Олександр Коваленко.
Російське командування, схоже, вирішило із Куп’янська зробити другий Бахмут. По-перше, їм потрібна бодай якась видимість руху вперед. По-друге, вони намагаються відтягнути ресурси СОУ з півдня на Схід, щоб зменшився тиск на оборону, що їх тріщала по швах. А тому – Куп’янськ останній шанс.
З минулого тижня спостерігаю, як російська пропаганда переконує своїх споживачів інформаційного фаст-фуду про те, що «що там до того Куп’янська, якісь 7 км! Захопимо його і на Харків підемо! Нагадаю, що до Бахмута вони теж мали за деякими напрямками 7 км, а результат.
Поки «брали» Бахмут було звільнено правобережну Херсонщину, більшу частину Харківської області.
А тому, Куп’янськ і справді може стати другим Бахмутом, як пастка, що витягує ресурси ворога, виснажує його і не дає перерозподіляти їх на інші напрямки. Але…
Але є нюанс. Групи військ, зосереджені в окупантів по лінії Р-66 (Кремінна-Сватово-Троїцьке), за своєю комплектацією можуть успішно тримати оборону, але наступальний потенціал у них обмежений. І ось, оборонного типу угруповання йде у суїцидальний наступ…
Фактично, російське командування своїми «геніальними» рішеннями роблять те, що довелося б робити в найближчому майбутньому СОУ, сточують і знекровлюють своє угруповання в Луганській області заради чергової мети, якою заповнюватимуть ефіри Скабєєвої та Соловйова.
Додамо, Минулого року РФ включила до своєї конституції закон про вхід чотирьох окупованих нею територій України до свого складу. І хоча захоплені вони були не повністю, а подекуди й відбиті нашими ЗСУ, саме ці чотири області – Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську – РФ хоче завоювати. Про Харківську область тут не йдеться.
Про це розповів політолог та військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
За його словами, Путін претендує на ті території, які включені до складу Російської Федерації. Про це говорив сам російський диктатор та його посіпаки, типу Пєскова.
“Харківська область не включена до складу Російської Федерації, тому коли говорять про можливий наступ на Харків, у мене особисто це викликає великі питання. Не вкладається це в політичні плани російського диктатора”, – каже політолог.
Як вважає Дмитро Снєгирьов, Росія не намагатиметься захопити ще й Харків, адже тоді вони фактично обірвуть собі поле для дипломатичного маневру.
“Усі зусилля світової спільноти спрямовані на пошук так званих мирних компромісів чи переговорів, умов для переговорів. Відповідно, якщо диктатор говорить про те, що ми претендуємо лише на чотири області, а це Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, а Харківська туди не входить. Плани Російської Федерації про наступ на Харків фактично, скажімо, позбавляють РФ можливості навіть теоретично вести так звані мирні переговори”, – вважає експерт.
