Армія Російської Федерації накопичила багато резервів біля Сватового і Кремінної. Своєю чергою, українські Збройні сили продовжують просуватися у Луганській області.

Про це під час телемарафону розповів керівник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

“Не так, звісно, як на Харківщині, але все одно просуваються вперед. Я сподіваюся, що найближчим часом зможу зробити матеріали із нових деокупованих населених пунктів Луганської області”, – висловився Гайдай.

Голова ОВА спростовує заявив окупантів, що вони нібито повернули під свій контроль Білогорівку. За словами Гайдая, у майже знищеному росіянами селі перебувають українські військові. Наразі там точаться бої за територію.

Керівник Луганщини розповів, що росіяни залишають на полі бою своїх вбитих солдатів. Тому область, каже Гайдай, поступово перетворюється на масштабний російський могильник. Крім того, з’являється проблема із зараженою водою.

“В невеличкі населені пункти розвозитимемо ручні фільтри та таблетки для очищення забрудненої окупантами води, для міст, які звільнимо, готуємо потужне обладнання”, – додав Гайдай.

Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж зазначає, що вирішальна битва з позитивним для нас результатом йде зараз на Херсонському напрямку.

“У противника склалася найскладніша ситуація щодо Правобережжя. Ми фактично відрізали російське угруповання, яке там знаходиться, від усіх форматів комунікацій – постачання озброєння, боєприпасів, техніки, живої сили. Це позбавляє окупантів можливості ефективно утримувати Херсон”, – пояснює генерал.

За його словами, російська пропаганда маніпулює, розповідаючи, як окупанти намагаються зберігати життя мирного населення, свої війська, виявити черговий жест доброї волі, відступаючи.

 “Але зрозуміло, що якби ЗСУ не створили критичну для агресора ситуацію, таких “жестів” ніхто не виявляв би, – каже Микола Маломуж. – При цьому треба пам’ятати, що Путін наказав – тримати Херсон до останнього. Але наразі можливості утримувати його у росіян майже вичерпалися. Тож вирішили відходити на Лівобережжя. Але тягнути зі здаванням Херсона вони будуть до останнього, можливо навіть до нового року”.

Генерал вважає, що важливішими є рішучіші дії наших військ, продовження знищення всіх логістичних ланцюжків – нові удари по Антонівському мосту, по понтонних і баржових переправах, по плавзасобах. І тоді, вважає він, Херсон впаде за два тижні.

“Президент говорить про акуратні та поступові заходи, мені ж здається, слід діяти активніше. Так, продумано, але жорсткіше, комплексно. В усіх відношеннях – військових, розвідувальних, диверсійних. Херсон – символ майбутніх перемог. Не лише у військовому плані, а й у військово-політичному, стратегічному. І для нас, для нашого народу, наших воїнів – і наших партнерів. Так перемога України, переговори (з дотриманням наших національних інтересів і з нашої ініціативи), світ стануть ближчими, – пояснює експерт. – А для РФ неминуча втрата Херсона означатиме все рівно навпаки. Це потужна шкода, поразка і їхніх військових, і політиків. Замість, як вони кажуть, “успішної спецоперації” – втрата єдиного облцентру, захопленого росіянами з лютого. Що, звичайно, послабить і без того підтримку Путіна. І в його оточенні, і в цілому в елітах, і регіонах”.

Жарко та на Донецькому напрямку, де ми ведемо активну оборону, продовжує генерал.

 “Путін явно поставив завдання захопити цей регіон у межах адмінкордонів. Він уже 16 разів, за різними оцінками, ставив конкретним угрупованням завдання оволодіти всім цим регіоном, виставляв конкретні терміни, які потім постійно змінювалися, як і цілі цієї “спецоперації”, змінював командувачів, склади, посилював вагнерівцями, кадировцями, мобілізованими. Але захопити Донеччину не вдається. Більше того, окремі населені пункти ЗСУ змогли відбити. Це неймовірно дратує Путіна, він кидає у топку цього фронту нові та нові ресурси. Тому там іде найзапекліші бої там”, – зазначає Микола Маломуж.

Ми ж, за його словами, обрали тактику посилення там позицій, переоснащення, маневрування. І це дає ефект.