Локальний апокаліпсис для “Ісламської держави”

Бійцям СВА є, що святкувати. На численних відео- та фотокадрах можна побачити, як вони здіймають догори зброю та кулаки: вони прогнали ісламістів з Дабіка – міста, яке є важливим не лише своїм стратегічним положенням, а ще й своєрідним принциповим, нематеріальним значенням. Бій за Дабік примусово перетворився на символічний – адже самі джихадісти проголосили, що, згідно старих ісламських пророцтв, Дабік має стати ареною для рішучої апокаліптичної бранки між християнами та ісламом. Навіть онлайн-журнал "Ісламської держави" отримав через це назву "Дабік". Ну й, звичайно ж, у цій епічній борні іслам (Добро) має остаточно перемогти.

Що ж – можливо, колись так і станеться, але тоді вже до битви з християнами вийдуть аж ніяк не загони "Ісламської Держави". Позаяк їх з Дабіка викинули, до того ж, як повідомляють самі повсталі – доклавши не вельми багато зусиль. "В ім'я Аллаха всемогутнього, ми відправляємо це послання вам, бойовики "Ісламської Держави" – звідси, з пагорбів Дабіку: ви кажете, саме тут – місце великої битви. Ми кажемо – схаменіться! Тут нема апокаліптичної борні, про яку казав нам Пророк. У вас нема права розмовляти від імені Пророка. Ви – поза законом, ми будем вбивати вас усюди, де знайдемо, і поможи нам у тому Аллах!" – таку дещо бундючну, але цілком зрозумілу заяву зробило командування СВА після взяття Дабіку.

Для "Ісламської держави" втрата Дабіка стала важким ударом. Не тільки через те, що на даний момент терористи в Сирії так чи інакше відступають на всіх фронтах, а ще й через те, що вони ж обіцяли "вчепитись в святе місто зубами" та загинути, але на віддати його. Рядові бойовики "Ісламської Держави" гинути не схотіли, полишивши місто не те, щоб зовсім без бою, але таким поспіхом, що це більш було схоже на панічну втечу. Втім, вже напередодні, коли сирійські повстанці за допомоги Туреччини та США міцно затягнули "зашморга" навколо Дабіка, терористи зробили спробу пом'якшити власну пропаганду: мовляв, не такий вже той Дабік важливий, аби впиратися у нього рогом. Є справи й важливіші.

Так чи інакше, а північ Сирії поступово звільняється від бойовиків "Ісламської держави" – до того ж, що є показовим, відбувається це цілком без будь-якої участі урядових військ Асада або їх російських покровителів, які так полюбляють стверджувати, що вони відчайдушно боряться проти ісламських терористів. Замість них повстанцям надають підтримку турецькі танки з артилерією, а також турецька та американська авіація. Цим "козирам" ісламісти навряд чи у змозі протиставити бодай щось серйозне. Навіть елітні групи "Ісламської держави", яких поспіхом перекинули, як повідомляють ЗМІ, до Дабіка з інших фронтів, аж ніяк не зміцнили оборону міста – натомість вони вдарились у втечу разом з іншими, "неелітними" терористами.

Командування Сирійської Вільної армії проголосило, що на даний момент у Дабіку перебувають дві тисячі повстанців, вельми рішуче налаштованих: "За допомоги Аллаха скоро ми відвоюємо всі інші міста, які захопила "Ісламська держава" – аж до самої Ракки, сирійської столиці терористів", – зазначається в заяві.

З одного боку – звучить, як вихваляння, з іншого ж – погроза ця цілком реальна. Тому що "Ісламська держава" все більше відчуває на собі посилений тиск. Що вже казати: за останні місяці ісламісти втратили вже третину території, яку встигли захопити, до того ж мова йде не лише про Сирію. Сирійські повстанці, надійно підстраховані турецькими танками та американськими літаками, беруть на приціл все нові міста та населені пункти, у той час як у сусідньому Іраку урядові війська та курди-пешмерга, знову ж таки – спираючись на потужну підтримку, яку надають американські ВПС – готують навалу на головну та останню велику цитадель терористів – Мосул. У той час, як писався цей матеріал, на місто зверху сипалися листівки, які закликають мирних жителів ховатися або, за змогою, покинути Мосул, бо штурм ось-ось розпочнеться.

Спостерігачі стверджують, що саме там, у Мосулі, може й насправді відбутися апокаліптична, остання, рішуча битва. Щоправда, не поміж християнами та ісламом, а поміж "Ісламською державою" та міжнародною коаліцією. Для "Ісламської держави" йдеться й насправді про виживання.

А поки сирійські повстанці воюють з ісламістами на півночі своєї країни, поки в Іраку курди разом з іракськими солдатами відбивають у "Ісламської держави" останні населені пункти – Росія та війська Асада нищать Алеппо, пояснюючи це "боротьбою з ісламським тероризмом". Щоправда, пояснення ці здебільшого виглядають не те, щоб просто вірогідними, а просто притомними, але кого це хвилює? Поки американські бомбардувальники та турецькі танки добивають "Ісламську державу" – можна спробувати відірвати собі шматочок пожирніше. І начхати, в скільки життів сирійців це обійдеться, адже ж зрозуміло, що "хто вбитий – той ісламіст". Питання, однак, полягає ось у чому: а що буде, коли (не "якщо", а "коли") "Ісламську державу" дотрощать до кінця, до того ж – без допомоги Росії? Чим вона тоді зможе виправдати свою військову присутність в Сирії? Боротьбою з інопланетянами чи, як казав Путін, "недорогим та ефективним тренуванням" на мирних жителях країни?