Інвесторів, які готові вкладати кошти в інфраструктурні проекти Львова, майже немає. Тому місто залучає кредитні кошти, домовляючись про довготермінові позики. 

Переваги такої співпраці – прозорість та участь іноземних фахівців. Серед недоліків – через зростання курсу віддаємо набагато більшу суму, аніж позичаємо, повідомляє Корупція. Інфо

Про це розповіла начальниця управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Ольга Сивак під час дискусійної зустрічі «Кредити Львова: на що місто позичило кошти».
За інформацією, основних кредитів у Львова зараз є п’ять.
Проект «Трамвай на Сихів»
– 12 млн євро кредиту
– кредитор: ЄБРР
– позичальник ЛКП «Львівавтодор»
– термін: 2013-2024 рр.
Реконструкція доріг і трамвайних ліній маршрутів №2 і №6
– 26 млн євро кредиту
– кредитор: ЄБРР
– позичальник ЛКП «Львівавтодор»
– термін 2009-2024 рр.
Модернізація транспортної інфраструктури
– 12 млн євро кредиту
– кредитор: ЄБРР
– позичальник ЛКП «Львівелектротранс»
– термін: 2009-2024 рр.
Модернізація теплопостачання
– 20 млн євро кредиту
– кредитор: ЄБРР
– позичальник ЛМКП «Львівтеплоенерго»
– термін: 2013-2026 рр.
Реконструкція очисних споруд і будівництво біогазової станції
– 20 (15 + 5) млн євро кредиту
– кредитор: ЄБРР і НЕФКО
– позичальник ЛКП «Львівводоканал»
– термін: 2017-2025 рр.
*ЄБРР – Європейський банк реконструкції і розвитку.
*НЕФКО (NEFCO, Nordic Environment Finance Corporation) – Північна Екологічна Фінансова Корпорація.

Окрім того, місто ще досі виплачує кредит «Львівводоканалу» за цілодобове водопостачання.

За словами Ольги Сивак, інвестиційній діяльності Львова шкодять політичні моменти, а єдиним проектом, який приніс місту значні інвестиції за останній час – 100 млн доларів – став турецький проект Victoria Gardens.
«Під час різноманітних бізнес-зустрічей стає все більш помітно, що Україну зараз не хочуть розглядати як країну для інвестицій, – зазначила вона. – У Львові також нема черг із інвесторами. Сидіти і чекати, коли хтось прийде і зробить нам комерційний проект, –  неправильно. Тож ми користуємося можливістю залучити кредитні ресурси на великі інфраструктурні проекти. Коли місто розбудуємо, відремонтуємо дороги, тоді й, можливо, прийдуть інвестори, які будуть вкладати в цілком реальні комерційні проекти».

Ольга Сивак додала, що інституції, з якими співпрацює місто, надають «довгі» кредити: «Наприклад, на електронний квиток останній кредит ми ухвалили на 13 років, із них три роки – ми не повертатимемо основну суму позики. Жоден український комерційний банк не пропонує таких умов і термінів».

На переконання чиновниці, прогресом для Львова є налагодження співпраці з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ): «Це мега важлива справа, адже це політичний банк Європейського союзу. До кредитного комітету ЄІБ входять міністри фінансів найбільших країн ЄС. Цей банк надає кредити на транспорт. Зокрема, ми плануємо залучити 40 мільйонів євро на 22 роки з пільговим періодом 5 років зі ставкою 1,2%. Зараз, окрім ЄБРР та ЄІБ, таких умов нам ніхто не запропонує».

Серед інших переваг залучення кредитів Ольга Сивак назвала:
– грантова складова (гроші, які місто не повертає),
– залучення європейських консультантів, які супроводжують і грантові, і кредитні кошти;
– проекти проходять через європейські конкурси і тендери (закупівля обладнання та замовлення послуг),
– прозорість.

«У звичайних львів’ян може виникнути думка про зловживання чи корупційну складову, що частина коштів не йде за призначенням, – додала Ольга Сивак. – Однак, працюючи з такими міжнародними фінансовими інституціями, немає можливості використати ці гроші не так, як домовлено. Оголошення про тендери публікуються не лише на сайті Львівської міської ради, а й на сайтах ЄІБ та ЄБРР. Заявки подають із різних країн. Переможців тендерів ми обираємо не самі, а разом із банком, який кредитує».

Як додав Валерій Веремчук, депутат ЛМР, член постійної комісії із питань фінансів та планування бюджету, проблемою, однак, є те, що через зростання курсу іноземної валюти місто віддаватиме набагато більшу суму, аніж позичало. «Частину кредитів ми брали, коли євро було по 8 гривень, а віддаємо – коли по 28-29 гривень. Виходить, що вартість кредиту становить не 5-7%, а понад 305%», – зазначив депутат.