16 березня цього року політик стала новим Уповноваженим з прав людини. Хто, навіщо і кого посадив насправді на цей пост, розбиралася редакція Корупція.Інфо

Людмила Денісова народилася в 1960 році в Архангельську. Про її сім'ю майже нічого невідомо, крім імен батьків: Ніни і Леонтія. Про дитинство самої ж Людмили необхідно розповісти кілька цікавих фактів. Почнемо з того, що після 8 класу, жінка йде зі школи і вступає в училище, де отримує спеціальність «дошкільного вчителя». Після закінчення училища її розподіляють працювати в заполярне селище Ненецького округа, але жінка пробула там всього пару місяців, потім повернувшись до Архангельська. У 1980 році вона різко стає секретарем судових засідань, а потім і завідуючої канцелярією Архангельського суду.

Популярне: Сотні українців втратили право на підвищену пенсію: Верховний суд виніс важливе рішення

Такий швидкий прогрес приписували шлюбу Людмили з Олександром Денісовим, який був молодим військовим юристом. Вірніше його батькам, адже сам хлопець в той час ще тільки вчився. Вони ж оплатили її навчання в Ленінградському університеті, де вона вже отримує диплом юриста. Старалися родичі не просто так, жінка народила від чоловіка двох дочок: Олену і Олександру.

Другий не менш важливий період в її житті почався в 1989 році, коли чоловіка перевели до Сімферополя. Чоловік забрав з собою всю сім'ю. На цей раз вже він прилаштовує Людмилу юридичним консультантом в Кримський обком. Саме там вона знайомиться зі своїми подальшими соратниками Сенченко і Веліжанським. У 90-их, коли Сенченко став віце-прем'єром кримського уряду, Денисовій вирішили довірити Кримське управління Пенсійним Фондом. Саме там за розповідями багатьох свідків Людмила починає провертати свої перші кримінальні афери. Тоді в Сімферополі правило кілька ОЗУ, найбільшим з яких було ОЗУ «Сейлем», в якому до речі перебував Сергій Аксьонов. Так ось саме це угруповання прокручувало за допомогою Людмили величезні гроші.

Ще більший масштаб афери приймають, коли жінка стає в 1998 році міністром фінансів Криму. Денісова навіть зважилася на випуск власних пластикових карт, які не працювали з жодною міжнародною системою Visa або Master Card, а призначалися тільки для одного банку. Але щось не заладилося, і Денісова провертає аферу з облігаціями, за яку потрапляє в СІЗО. Прокуратура відкрила проти неї кримінальну справу, але буквально через тиждень справа закривається, а результати розслідування зникають.

Денісова – один з винахідників самих «витончених» схем в нашій державі. Юлія Тимошенко може повчитися у неї тому, що можна винайти в обхід бюджету і маніпулюючи бюджетними коштами. Той зловісний досвід, який Денісова придбала в Криму, – так звані електронні заліки – бюджет Криму до сих пір пам'ятає, що це таке і у що йому це обходилося. Денисовій все зійшло з рук тільки завдяки Леоніду Кучмі, – розповідав Леонід Грач.

Після цього, Денісова йде в бізнес, і до 2006 року намагається знайти собі нових «друзів». Таким союзником виявилася Юлія Тимошенко, яка пригріває у себе Людмилу разом з Сенченко і вони разом проходять в ВР. У 2007 жінка отримує пост міністра праці і соціальної політики. І знову навколо неї розгорається скандал. Тоді жінка отримує прізвисько «Людочка-людоїдка» за свої махінації на інвалідах, старих і безробітних. Її звинувачували в розкраданні коштів, які призначалися на харчування чорнобильських дітей. Закупівлю інвалідних крісел за цінами в три рази дорожче ринкової вартості.

У 2010 році вона втрачає свою посаду, з приходом нової влади, але в 2012 все-таки знову проходить до Верховної Ради за списками БЮТ і терміново починає шукати собі нових соратників, вибравши на цей раз Яценюка і Авакова. Вона часто з'являлася разом з майбутнім главою МВС на Майдані і в 2014 році разом з ним перейшла в «Народний фронт». У березні цього року жінку вирішили призначити уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Багато політиків прямо заявили, що це політична ставлениця Авакова. Але сама Людмила розповіла всім історію про патріотизм і бажання захищати українців.

Але давайте дізнаємося, куди ж подівся весь бізнес Денісової, який був у жінки в Криму. Та нікуди він не подівся, і навіть в деклараціях 2018 року можна побачити підприємства «Севастопольмарінсервіс» і «Кримзалізобетон», які продовжують приносити омбудсмену величезний прибуток. Ні, звичайно, за законом вона має на це право, але ось підприємства знаходяться на території анексованого півострова. І чомусь в цьому моменті весь патріотизм Людмили згасає.