Не впевнена, що Ковід навчить нас надовго поважати медиків, розпочала свій допис у Фейсбук, журналіст Наталка Мосійчук.

Подаємо її слова в оригіналі:

Ми навчимося з ним жити і забудемо, як багато вони зробили для нас і роблять повсякчас. Тому, не відкладаючи на потім, спасибі вам, «люди у білих халатах». І вибачте тих, хто не підвозив, коли Вам було складно, хто не «донейтив» на рахунки лікарень, коли ви були без масок і санітайзерів, хто продовжує хейтити вас і розповідати про «корупціонерів», хто і досі шастає без масок по магазинах, додаючи вам роботи та змін. Вибачте, що вже за рік вам скажуть менше «спасибі», а то й зовсім забудуть подякувати.

Спасибі, що не звільнилися. Не злякалися. Що не шантажуєте, вимагаючи 300 відсоткової надбавки. Спасибі, що лікуєте цю наскрізь хвору країну. Спасибі за людяність.

Варто зазначити, що ще два місяці тому, Мосійчук порушила тему карантину, та пройшлась тоді по скандальному Тищенку.

Слухайте, це від карантину у нас притупляються відчуття? Це ми від обсервації усі стали такими безропотними «ждунами»? Ми тепер тільки дивимося «відосики» і забороняємо собі зайвий раз засмучуватися?

У нас тепер все- «відосики»: і богослужіння, і мордобій чиновника та копа, і панда в китайському зоопарку, і Коля Тищенко з його «вітаю зі святом чорнобильської трагедії». Посміялися. Помилувалися. Перегорнули. Шо з цього візьмеш? От що візьмеш з депутата Тищенка? Та нічого! Недорікуватий, неотесаний, одним словом, «з народу». Ага… одне але… його ресторан чомусь працює. Працює, Карл! Тисячі закриті, а його- «Колі котлети»- годує обраних в центрі Києва. Шановні полісмени, Вам адресу підказати куди треба зайти?
Так де ж рівність перед законом? Де ж СЛУЖІННЯ? Може, я не в курсі і ресторан готує обіди для медиків Олександрівської лікарні, що по сусідству?! Та наче ні. А чому тоді ресторан депутата працює, а сотні по Києву- ні? Чому його криза не торкнеться, а сотні вже не відкриються ніколи?
Скільки ви плюватимете в народ? Скільки будете здвигати брови і розповідати народу «ай-ай-ай по голій с…ці порушникам»?!
Найлегше було змусити країну сидіти вдома. Найважче – зробити закон один для всіх – написала тоді Мосійчук, а українці цей допис згадують під коментарями досі. Епоха Велюра запам’яється надовго.