На думку військових експертів, після звільнення правобережжя Херсонщини ЗСУ формують підстави до просування на Запорізькому напрямку. Це дозволило б українським підрозділам не форсувати Дніпро. Ще один перспективний напрямок – Сватівський на півночі Луганщині.

Разом з тим, заяви про можливість закінчення війни до весни 2023 року є надто оптимістичними, вважає військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

“Подібні меседжі лунають на тлі заяв, які з’являються у західних ЗМІ, що у зимовий період знизиться інтенсивність бойових дій, відповідно з’явиться можливість до дипломатичних переговорів. Але змушений констатувати, що російське керівництво розуміє дипломатію як односторонні поступки на їх користь, зокрема про визнання окупації Донбасу та Криму“, – зауважує експерт.

Утім, варто згадати заяву Валерія Залужного, що жодних компромісів з ворогом не буде – тільки війна до перемоги.

Звільнення правобережжя Херсонщини створює передумови для просування на Запорізькому напрямку. Причому ворог це теж розуміє, тому стягує на цьому напрямку додаткові резерви та важку армійську техніку. Водночас найважчим та найгарячішим напрямком залишається Донецький. І там є кілька об’єктивних проблем, які заважатимуть швидкому просуванню ЗСУ, наголошує оглядач.

Найперше – Донецька та Луганська області – це численні міські агломерації, включно із містом-мільйонником Донецьком.

“Росіяни півроку не могли взяти Бахмут, який є далеко не найбільшим містом, однак цей процес може бути і у зворотньому напрямку, коли нам доведеться звільняти величезні агломерації, коли одне місто фактично переходить у інше“, – коментує Снєгирьов.

Друга проблема, на думку експерта, – це наявність кордону з рф, що дозволить росії обстрілювати наші війська зі своєї території та легко перекидати резерви. Власне з цією проблемою ЗСУ вже зіткнулись у 2014 році.

І, врешті, третя проблема — наявність значного числа колаборантів.

“Так, наші люди там звісно є, однак їх відсоток мізерний. Тож зустрічати хлібом-сіллю на Донбасі ЗСУ не будуть. Навпаки, це буде дзеркальна ситуація до того, що відбувалось у Херсоні, де просуванню ЗСУ всіляко сприяли мешканці області“, – зазначає аналітик.

З огляду на цю обставину, Снєгирьов висловлює великі сумніви щодо можливості проведення планових парламентських виборів на цих територіях у жовтні 2023 року.

“Найперше – через проблеми із списками виборців, які буде проблематично підготувати. Друга причина – велика кількість колаборантів, які без фільтраційних заходів зможуть потрапити як у виборчі комісії, так і бути обрані у ВРУ“, – підсумовує аналітик.

Існує також думка, що українській армії потрібен час, щоб перегрупуватися, переоснаститися та спланувати свою наступну великомасштабну операцію. Про це йдеться у колонці директора Інституту сучасної війни у Вест-Пойнті (США) Ліама Коллінза.

Україні знадобилося шість місяців, щоб перейти у контрнаступ, до цього вона була зосереджена виключно на обороні, нагадує він.

«Однією з причин є те, що Україні довелося чекати кілька місяців прибуття на її бази обіцяної західної допомоги. На мій погляд, суттєвим фактором є тривалий час, необхідний для планування великих контрнаступів та розміщення постачання, обладнання та сил», — зазначив директор інституту.

ЗСУ проводили контратаки у Харківській та Херсонській областях по черзі, це свідчить про те, що бойової сили для одночасного проведення навіть двох великомасштабних контратак не вистачає.

«Україні потрібен час, щоб перегрупуватися, переоснаститися та спланувати свою наступну великомасштабну операцію. Таким чином, здається розумним, що доведеться почекати щонайменше від 30 до 45 днів, а то й більше, перш ніж вона буде готова до наступного контрнаступу, який відбудеться у розпал зими», — прогнозує Коллінз.

Атакувати взимку непросто, але рух по бездоріжжю навесні може стати взагалі неможливим, як це виявили росіяни під час свого вторгнення та просування по вкритій брудом та вологій місцевості.

«Здається розумним зробити висновок, що Україна, можливо, захоче розпочати свій наступний контрнаступ, поки земля ще замерзла, а бойовий дух російських військ перебуває на найнижчій позначці з моменту вторгнення», — резюмував експерт.