Ми вступили у квітень – другий місяць весни, другий місяць війни. Ворога вдалося відтіснити від Києва, але він посилив атаки на Донбасі, має намір зламати Маріуполь та повністю захопити Донецьку та Луганську області. Про це говорять і зведення Генштабу ЗСУ, і військові оглядачі The Institute for the Study of War. Як може далі розвиватися військова складова, зокрема, на Донбасі? Які зусилля військово-політичному керівництву України слід докласти, щоб зламати хід війни на нашу користь? Портал “Коментарі” пише про це.

РФ не може зупинити агресію, тому що вважає військовий тиск способом отримати найефективніший для себе результат на переговорах

Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж наголошує, що після провалу бліцкригу росіяни змушені міняти тактику та стратегію.

“Усі їхні розмови про те, що “перша фаза військової спецоперації пройшла за планом” – брехня. Окрім Херсона, не захоплено жодного облцентру. Навіть на Донбасі, хоч ми маємо там великі проблеми, хоч Маріуполь практично стертий з лиця землі, окупанти загрузли. Захлинувся і глобальний наступ, – наголошує генерал. – Хоч пропагандисти намагаються переконати, що все успішно, за планом, що ЗСУ пригнічені – у цю нісенітницю не вірять вже навіть самі росіяни. Тому що окупанти зазнали величезних втрат (за даними на 2 квітня — близько 17,8 тисяч солдатів і офіцерів, понад 630 танків, більше 1,7 тис броневиків, під 300 літаків і вертольотів і так далі), а стратегічні цілі військово-політичне керівництво РФ змінює по ходу. Мовляв, ми й не планували захоплювати Київ та Харків (а до чого тоді були тотальні обстріли та спроби штурму?), наша ціль з самого початку була “звільнити Донбас”. Ми бачимо, як буквально у повітрі “перевзуваються” Путін, Пєсков, Лавров, Шойгу”.

При цьому, продовжує Микола Маломуж, важливо розуміти, що РФ не відмовилася від агресії щодо інших регіонів України. Втрачаючи живу силу, техніку, окупанти перейшли до війни з використанням заборонених фосфорних, касетних бомб, почали погрожувати хімічною, ядерною зброєю. Це істерика, але істерика смертельно небезпечна.

“Агресор зосередився на збереженні контролю над низкою вже захоплених територій, а також на окупації всього Донбасу. Щоб вийти на переговори, де остаточно буде оформлено мирну угоду з позиції сили. Як це завжди робив Кремль. Риторика на переговорах вже не така ультимативна, як спочатку. З низки позицій росіяни відіграли назад. Але сподіваються вибити максимально прийнятні умови в остаточному варіанті домовленостей”, – пояснює генерал.

Протистояти планам окупантів можна, атакуючи Горлівку та Донецьк, а також посиливши тиск на міжнародних партнерів

Співголова Громадської ініціативи “Права Справа”, історик, юрист Дмитро Снєгірьов пояснює:

“Основне завдання окупаційних військ – вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Саме це було з самого початку головною метою воєнної кампанії супротивника. Інші напрями, включаючи Київський, Чернігівський, Сумський – це певною мірою відволікаючі удари. Їхнє завдання – блокування підрозділів ЗСУ, щоб ті не мали змоги допомогти угрупованню наших військ на Донбасі. Важливо розуміти, що на сході України зосереджено найбільш боєздатні підрозділи ЗСУ. Вони мають найсерйозніший бойовий досвід, гарне оснащення”.

Наразі, зазначає експерт, Донецька область вже захоплена окупантами майже на 60%, Луганська – приблизно на 70%. Основні удари на Луганщині зосереджено в районі Попасної та Рубіжного. Ворогу, на жаль, вдалося частково зайняти певні частини цих міст. На Донеччині основні бої, крім власне лінії розмежування, точаться зараз у Маріуполі.

За словами експерта, друга мета окупантів – відрізати Україну від Азовського моря. Взяти під повний контроль не лише логістичну інфраструктуру (порти у Бердянську, Маріуполі), а й мати можливість для створення так званого сухопутного коридору з території анексованого Криму на територію окупованих районів Луганської та Донецької областей.

“І Маріуполь цікавить тут противника не лише як стратегічне місто в політичному плані (економічний потенціал його майже знищили). Окупантам важливим є його глибоководний порт. На відміну від російського Таганрога, він може приймати суди більшої водотоннажності. Це значної частини валютної виручки. Перевалочна база – імпорт-експорт”, – каже Дмитро Снєгірьов.

Третя мета противника – захоплення всієї Херсонської області з метою наповнення водою Кримського каналу (що робиться), підкреслює експерт. Він вважає, що протистояти планам окупантів можна, атакуючи Горлівку та Донецьк (що змусить противника відтягувати сили від Маріуполя), а також посиливши тиск на міжнародних партнерів.

“Небо над нами не закривають, літаки не дають (та й аеродроми майже знищені). Отже, нам важливо додавити західних партнерів на надання більш потужного озброєння, – каже Дмитро Снєгірьов. – Україна має домогтися панування у повітрі, мінімізувавши там російську присутність. Якщо у нас будуть відповідні засоби ППО та ПРО середнього та далекого радіусу, ми зможемо ефективно протистояти ракетним ударам з боку агресора, а також у рази якісніше знищувати його авіацію. Нехай передадуть хоча б радянські системи С-300 – це стане серйозною підмогою”.