Після початку великого вторгнення Росії в Україну, США та союзники розпочали справжнісіньке “полювання” на російських шпигунів. Хоча партнери викрили деяких оперативників у Європі, Росія зберігає свої розвідувальні можливості.

Про це заявили у матеріалі The Washington Post.

Минулого місяця на рейсі з Маямі до Мюнхена заарештували пасажира, що виявився шпигуном. Чоловік був громадянином Німеччини.

Його затримали та звинуватили у держзраді. Артур Еллер допомагав країні-агресорці у вербуванні вищого рівня німецької розвідки.

Поруч з затриманим сидів агент ФБР, що таємно стежив за підозрюваним. Його головним завданням було переконатися, що зрадника затримали.

За минулий рік Захід доклав значних зусиль, аби зруйнувати російські шпигунські мережі.

У Німеччині, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Австрії, Польщі, Словенії та інших демократичних країнах викрили кремлівських шпигунів. Щобільше, масовані удари по російській агентурі продовжуються.

Не зважаючи на те, що понад 400 підозрюваних офіцерів російської розвідки з посольств Росії вигнали з різних країн континенту, Росія має ще чимало агентів. Проте варто зауважити, що такої шкоди, як за останній рік, російські спецслужби не зазнавали від закінчення холодної війни.

Журналісти The Washington Post зазначають, що Росію масові арешти шпигунів, схоже, застали зненацька. Директор Служби зовнішньої розвідки Фінляндії Антті Пелтарі пояснив, що через вигнання, арешти та більш вороже середовище в Європі, можливості шпигунів “значно погіршилися”.

Світ зараз зовсім інший для російських служб, – зауважив Антті Пелтар.

Головною ознакою російського “відчаю” є намагання Москви відправити вигнаних з одної країни шпигунів у іншу. Російські спецслужби сподівалися, що завдяки прогалинам у координації між різними службами безпеки на континенті, їм вдасться провернути таку авантюру з “ротацією” шпигунів.

Однак, за словами джерел видання серед високопоставлених чиновників служб безпек, жодна з цих російських спроб повернути шпигунів не була успішною. Щобільше, партнери діляться між собою інформацією про тих, кого вони викрили.

Ми не маємо ілюзій щодо того, що росіяни й надалі намагатимуться відновити мережі в Європі, — західний чиновник, що говорив на умовах анонімності.

Нещодавно були виявлені ознаки того, що російські розвідувальні служби й далі втручаються у внутрішні справи країн Європи. До прикладу, за останній місяць Литва пережила хвилю онлайн-операцій.

Усі вони були спрямовані на отримання даних про біженців з України. Кібератаки можуть бути використані, аби надалі переслідувати українців чи шантажувати тих, чиї родичі перебувають на окупованих територіях України, зазначають у матеріалі.

Нещодавно у Берліні впіймали чергового російського шпигуна. Ним виявився охоронець британського посольства, який понад три роки збирав вкрай секретну інформацію.

Зокрема чоловік отримав доступ до таємного урядового листування колишнього прем’єр-міністра Британії Бориса Джонсона. 58-річний Девід Сміт відсканував копії двох важливих листів.

У прокуратурі повідомляють, що Сміт визнав себе винним за вісьмома звинуваченнями. Тепер йому загрожує максимальне покарання у вигляді 14 років ув’язнення.

Також Співробітник Федеральної розвідувальної служби (BND) Німеччини, затриманий за шпигунство на користь РФ, мав передати до Москви координати установок HIMARS в Україні. Про це пише Spiegel.

Як стало відомо журналістам, ФСБ доручила завербованому нею агенту BND записати і передати GPS-дані, отримані від реактивних систем залпового вогню HIMARS і системи протиповітряної оборони IRIS-T, отриманих Україною.

В якості винагороди за передачу цих даних агенту встигли передати “шестизначну суму”. Саме ці гроші були знайдені у нього при затриманні.

Джерела, які повідомили журналістам ці відомості, вважають, що Росія все ж не встигла отримати дані про координати HIMARS і IRIS-T в Україні.