Німеччина готує сили — план «Війна»? Міністр оборони Німеччини, Борис Пісторіус, оголосив про стратегічні плани по реорганізації армії країни з метою підготовки її до ефективного ведення війни в будь-яких умовах.

«Наша мета полягає в тому, щоб перетворити Бундесвер в оптимальну силу, яка буде готова до будь-яких надзвичайних ситуацій, оборони та війни», — зазначив він.

Нові збройні сили Німеччини будуть організовані у чотири розділи: традиційну армію, морський флот та авіацію, новий підрозділ у кібернетичному та інформаційному просторі, а також оперативне та допоміжне командування.

Кібернетичний відділ буде відповідати за боротьбу з гібридними загрозами та тактичними завданнями, такими як електронна війна. Також у склад армії включені сили внутрішньої безпеки, а функції стеження за літаками покладені на військово-повітряні сили, що раніше виконувалося міністерством оборони.

Головна мета цих змін — зробити німецьку армію більш ефективною, зменшивши витрати та підготувавши її до майбутніх викликів, зокрема від Росії, яка поставила під сумнів європейський мирний порядок.

«Росія створила загрозу для європейської безпеки, тому Німеччина та її союзники мають реагувати на цю загрозу», — заявило міністерство оборони Німеччини.

Пісторіус планує, що зміни будуть впроваджені вже найближчим часом, але питання про відновлення обов’язкової військової служби наразі не є пріоритетним.

Зараз у Збройних силах Німеччини 181 тисяча військовослужбовців, а до 2031 року планується збільшити їх кількість до 203 тисяч.

Крім того, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією ЗМІ, він доручив «представити варіанти моделі німецької військової служби, яка внесе масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість».

Так, Пісторіус хоче створити для Німеччини модель військової служби, яка сприятиме «загальній соціальній стійкості». Зразком для неї може бути Швеція.

За інформацією одного із видань, міністр планує представити власну пропозицію щодо моделі призову до федеральних виборів.

«Федеральний міністр має намір прийняти рішення про обов’язкову військову службу протягом цього законодавчого періоду», — заявило видання.

Зазначається, що міністр оборони Німеччини хоче прийняти рішення про обов’язкову військову службу до 2025 року.

Не виключено, що такі рішення пов’язані із тим, що  НАТО вже не сумніваються, що ризики зіткнення з РФ великі.

Таку думку висловив політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан” Дмитро Левусь.

«Агресія проти окремих країн НАТО можлива, тобто там, де Путін вважатиме, що він може досягти успіху. У 2014 році навряд чи хтось припускав, що Росія буде оголошувати про приєднання Криму. До 24 лютого 2024 року дуже багато голосів лунало про те, що Росія не готова, та й взагалі як можлива повномасштабна війна в Європі? Тому не треба ілюзій. Про те, що агресія РФ може розширюватися, боязко писали німецькі аналітики. Країни Балтії завжди говорили про це. І зараз питання полягає тільки в термінах, коли це може статися», — говорить він.

Експерт зауважив, що за великим рахунком, серйозна аналітика і серйозні представники структур безпеки і оборони країн НАТО не сперечаються про те, що це можливо. Різниця тільки в прогнозах — 2, 3, 5 років або ж це станеться цього року. Дії Росії підтверджують це.

«Остання провокація, коли російська ракета залетіла в Україну через територію Польщі, це один із таких моментів. Для того щоб відреагувати і намагатися збити ракету, потрібно переступити через мислення мирного часу. Другий момент. Країни Балтії — це один із таких об’єктів, оскільки там і Альянс об’єктивно має менше сил. Це сакральне місце для Росії, тому що це ті території, які вона вважає своїми. Є певні надії на п’яту колону в Естонії та Латвії. У Литві ситуація дещо інша. Необхідні жорсткі реакції на дії Путіна. Консультації Альянсу і Польщі про можливе збиття російських ракет під час наближення до кордонів, це позитивний сигнал у цьому напрямку. Так само як і посилення угруповання НАТО в країнах Балтії», — підсумував він.