6 травня головна прокурорка Львівської області Ірина Діденко підписала підозру керівнику фракції «Самопоміч» у Львівській міській раді, очільниці управління комунальної власності Львівської міської ради Інні Свистун.
Чиновниці Садового інкримінують службову недбалість, що потягнула за собою недоотримання майже 1,2 млн грн бюджетом міста. Природньо за свою багаторічну соратницю вступився уже і Садовий, який традиційно заявив, що вже нова влада його переслідує.
Про що йдеться?
Натомість, як зазначила прокурор, станом на 1 січня 2019 року в управлінні комунальної власності міськради обліковувалось 1980 договорів про оренду майна, що належить місту. При цьому, із загальної кількості 16 договорів оренди (та додаткових договорів до попередніх договорів) очільниця одного з управлінь Львівської міської ради вибірково уклала з фізичними особами та окремими (!) громадськими організаціями за необґрунтовано заниженою ставкою (2% від вартості приміщень, а не 6%, як того вимагає затверджена міськрадою методика розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова).
Серед інших, такі договори укладено із громадськими організаціями: «Самопоміч», «Львівська обласна республіканська християнська партія» (2), «Інститут політичних технологій» тощо.
Внаслідок цього, бюджет міста недоотримав 1 189 049 грн.
Також слідством перевіряється факт заниження вартості об’єктів нерухомості, що тягне за собою заниження вартості оренди.
До прикладу, орендна плата приміщення 110,2 кв.м. на вул. Вірменській, 25 складає близько 9000 грн на місяць; на пл. Міцкевича 6/7 площею 318,2 кв.м. – 30 000 грн. на місяць, на пл. Ринок, 8 площею 104 кв. м. – 2 000 грн.
При цьому орієнтовна ринкова вартість оренди майна в центральній частині міста в десятки разів більша.
Хто така Інна Свистун
Очільницю управління комунального майна Львівської міської ради Інну Свистун громадські активісти називають «комунальним касиром Львова». Також вона є кумою мера Садового. Не тільки на Львів, а й на всю Україну пані Свистун прославилася у 2016-му. Тоді за кілька тижнів Львівська міськрада втратила майже сотню об’єктів комунальної нерухомості – найбільш привабливі комерційні приміщення, розташовані у центральній частині міста, загальною вартістю в сотні мільйонів доларів. Цей скандал став найбільшою схемою дерибану в сучасній історії Львова й отримав назву «Афера століття».