Сили оборони України зможуть вийти до Азовського моря до кінця 2023 року.

Про це розповів військовий експерт, полковник запасу Романом Світан в інтерв’ю одному із видань.

Він наголосив, що для цього Україна не потребує ракет великої дальності чи авіації.

“Авіації до цього часу у нас точно не буде. Ракети великої дальності призначені переважно для роботи по Криму. А ті ракети, які нам потрібні для виходу на Азовське узбережжя, у нас уже є – передавання Storm Shadow і SCALP допомогло в цьому сенсі. Нам також потрібні ракети малої дальності й некеровані реактивні снаряди, наприклад, М26 для HIMARS – ці снаряди потрібні для роботи HIMARS у режимі РСЗВ по ближніх рубежах”, – зазначив він.

Світан додав, що від погоди залежить, куди Сили оборони зможуть дійти на півдні.

“Якщо буде можливість вийти південніше Токмака, Волновахи й Чернігівки, тобто південніше залізниці, там почнуться приазовські піски, а, відповідно, погода не так сильно буде на нас впливати. Мокрий пісок – це хороша поверхня для руху гусеничної техніки. Траки себе добре показують саме на вологому піску. Тож ми будемо рухатися без проблем”, – сказав експерт і наголосив, що “потрібно до дощів вийти південніше залізниці”.

“Вікно можливостей ще є, близько місяця. Ми можемо це питання вирішити. А далі, до кінця року, ми можемо дійти до Азовського узбережжя і виконати основне стратегічне завдання – перерізати сухопутний коридор до Криму”, – підсумував Світан.

Варто додати, що якщо ЗСУ під час контрнаступу не зможуть вийти до Азовського моря і розірвати сухопутний коридор РФ до Криму, на Україну може чекати довга війна на виснаження.

Таку думку висловив ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

“Сам наступ, стратегічна літня кампанія української армії мала на меті не просто вихід на берег Азовського моря й розтин суходільного коридору. Стратегічна мета цього виходу була саме зламати тенденцію перетворення війни на виснаження в стилі ірано-іракської. Тому що у випадку розтину суходільного коридору це змінювало все стратегічне становище на фронті. Цим південний напрямок відрізняється від решти, тому що весь фронт має форму підкови і єдине місце, де цю підкову можна розламати на дві частини, – це південь. Якщо це не виходить – війна продовжується, як і досі…”, – каже експерт.

На його думку, війна на виснаження більше не вигідна Україні, ніж Росії.

“Тому що мільйони біженців, тривають ракетні удари по території країни, по інфраструктурі, промисловості. І взагалі не зрозумілі перспективи, як провадити державне будівництво в таких умовах”, – зазначає Гендельман.
З іншого боку, каже експерт, росіяни також не планували тривалу війну. Проте окупанти ведуть бойові дії не на своїй території і становище Росії на фронті не настільки й погане: “немає руйнування фронту, немає руйнування російської армії, російської державності, ворог не біля воріт Москви – більш-менш воювати можна, звідси всі ці плани гри вдовгу”.

Проте, варто нагадати, що на думку російського публіциста зі США Андрія Піонтковського, жодної концепції тривалої війни бути не може. Сьогодні ситуація на фронті доволі успішно складається для української сторони, і це за відсутністю авіації та ATACMS.

“А уявіть собі, що зараз було б двісті літаків F-16 та дві сотні ATACMS. Про яку довгу війну можна говорити? Все це закінчилося б у такі приблизно терміни, як азербайджанська антитерористична операція в Нагірному Карабасі. Оця реальність встала зараз перед людьми в оточенні Путіна”, – зауважив політолог.