Поки що РФ обережно обирає цілі для падіння ракет чи дронів на територію країн НАТО. Проте згодом може вдарити й по військових обєктах Альянсу. Незважаючи на періодичні потрапляння на територію Польщі ракет з Росії, що обстрілювали Україну, наш європейський сусід не може повністю самостійно вирішувати проблеми безпеки, адже входить в структуру НАТО. Будь-які рішення стосовно таких питань Польща має вирішувати через консультації зі своїми партнерами з Альянсу.

Про це розповів політолог Петро Олещук.

За його словами, виходячи з досвіду НАТО на подібні інциденти в минулому не варто розраховувати на щось, окрім дипломатичного занепокоєння. В перших випадках реакція була досить гострою, але зараз, після потрапляння тих же «Шахедів» на територію Румунії, всім стало зрозуміло, що треба замислюватись, що буде далі.

«Важко повірити, що окупанти так погано розраховують місце ударів, що ракета перелетіла за українсько-польський кордон на 25 км, — акцентує політолог. — Навіть для російських «мегаточних» ракет це вже занадто».

На думку Петра Олещука, росіяни свідомо здійснюють подібні провокації, щоб перевірити реакцію Польщі та Альянсу загалом. Такі провокації відбуваються через те, що пригальмувалась військова допомога Україні й Путін став почувати себе дещо впевненішим. Російський диктатор вже встиг пригрозити Латвії за «утискання російськомовних», а також Фінляндії, яка вступає в НАТО. Потрапляння подібних ракет чи дронів до країн НАТО це вже конкретні кроки, а не просто слова, зазначає політолог.

«На самому початку російського вторгнення НАТО зайняло позицію лише допомоги Україні без військової активності з власного боку, — каже фахівець. — Але для Путіна навіть просто військова допомога є ознакою, що РФ воює з НАТО, а сам Альянс став слабшим».

Політолог зазначає, що поки що Росія обирає траєкторію у такий спосіб, щоб не влучити у військовий об’єкт НАТО і щоб не було жертв серед військових Альянсу. Але наступного разу окупанти можуть ще більше перевірити реакцію Заходу, влучивши в який-небудь населений пункт, а через деякий час і «випадкові удари» можуть дістатись баз НАТО, зазначає Петро Олещук.

«Ні для кого не є секретом, що Путін вважає «своїми» всі території колишнього СРСР, а питання сухопутного коридору до Калінінграда він взагалі вважає умовою виживання, — акцентує політолог. — Звичайно, з часом вони будуть пробивати цей коридор, хоча не зараз, коли всі сили кинуті на окупацію України».

Петро Олещук підозрює, що у Кремля є плани спробувати реалізувати подібну операцію через рік. Путін розраховує на прихід до Вашингтона Дональда Трампа, який неодноразово заявляв про можливий вихід США з НАТО, або відмов долучатись до війни з РФ, адже це не відповідає інтересам його країни.

Варто зауважити, що цілі масованих російських ракетних атак залишаються незмінними: терор мирного населення та спроби перевантажити українську протиповітряну оборону.

Застосовуючи північнокорейські ракети проти України, Росія намагається частково замістити ними ракети комплексів С-300 та С-400, які також використовують для кампанії терору. Проте що довше йде війна, то очевидніше для Москви, що зенітні ракетні комплекси потрібні їй передусім для протиповітряної оборони, яка “не настільки сильна, щоб витрачати цей цінний ресурс”.

Про це розповів військовий експерт Валерій Рябих.

“Ми бачимо, що Російська Федерація теж використовує їх дозовано та застосовує якраз у масованих атаках. Насамперед, звичайно ж, для завдання таких ударів, які б шокували українців своєю варварською природою. Тому що ракети С-300, С-400 не є високоточною зброєю, їх застосування по містах є воєнним злочином. І зараз до цієї низки терористичних засобів Російської Федерації приєднуються і північнокорейські ракети”, — коментує експерт.

Він зазначив, що північнокорейські балістичні ракети типу KN-23, KN-24, які Москва, ймовірно, отримала від Пхеньяну, на відміну від ракет для систем ППО С-300 та С-400, розроблялися саме для використання по наземних цілях.